Вступне слово про ЛАНУ
На нинішньому етапі розвитку суспільства лісові насадження, як і довкілля в цілому, потребують захисту. За масштабами впливу на природу виробнича діяльність людини наближається до сили дії геологічних чинників. Процеси негативної трансформації довкілля, в т.ч. і лісових насаджень набули небезпечного характеру і досягають критичних обсягів.
Щоб донести до суспільства можливі негативні наслідки непродуманої експлуатації лісових ресурсів, необхідності раціонального і планомірного їх використання, активізувати процес відновлення лісових насаджень, пропагувати ідею їх збереження, роз’яcнювати політику лісокористування та відновлення лісів, передова частина представників української лісівничої думки об’єдналась у громадську організацію – Лісівничу академію наук України (ЛАН України).
Ідея створення громадської організації, в рамках якої можна було б об’єднати представників передової лісівничої думки як в Україні, так і за її межами, належала професорам тодішнього Львівського лісотехнічного інституту Генсіруку С.А., Кучерявому В.П., Сабану Я.О. Були проведені Установчі збори засновників більшості областей України, на яких була висловлена підтримка створення такої громадської організації, розроблені установчі документи та герб Академії.
Установча конференція зі створення Лісівничої академії наук України була проведена 30 листопада 1993 року в м. Львові. Установчу конференцію відкрив вступним словом ректор Українського державного лісотехнічного університету України, доктор економічних наук, професор Туниця Ю.Ю. Він відзначив доцільність створення координаційного всеукраїнського наукового центру лісівничої науки. У роботі Установчої конференції взяли участь відомі вчені, доктори наук, професори Библюк Н.І., Генсірук С.А., Голубець М.А., Дудюк Д.Л., Калінін М.І., Коліщук В.Г., Криницький Г.Т., Кучерявий В.П., Лаптєв О.О., Леонтяк Г.П., Лютий Є.М., Малиновський К.А., Остапенко Б.Ф., Павлів В.П., Парпан В.І., Патлай І.М., Плахтина О.Г., Рябчук В.П., Сабан Я.О., Синякевич І.М., Стойко С.М., Строчинський А.А., Третяк П.Р., Царик Й.В., Шкіря Т.М., а також кандидати наук – Адамовський М.Г., Білик Б.В., Бондаренко В.Д., Гаврусевич А.М., Герушинський З.Ю., Гончар М.Т., Горошко М.П., Дмитрах О.В., Калуцький І.Ф., Мазепа В.Г., Онуфрик П.П., Осмола М.Х., Парпан В.І., Приступа В.М., Сірик А.А., Чернявський М.В., Шлапак В.П., Ященко П.Т. та ін. Президентом Лісівничої академії наук України було обрано ректора Українського державного лісотехнічного університету, доктора економічних наук, професора Туницю Ю.Ю. У 2018 р. Президентом ЛАН України обрано професора, д.б.н. Криницького Г.Т.
На Установчій конференції було відзначено, що лісівнича наука в Україні розрізнена як територіально, так і по різних Міністерствах і відомствах. Тому питання створення Академії вже давно визріло і дуже необхідне. Вона повинна стати методичним, програмним і організаційним центром з наукового забезпечення лісової галузі. Створення Лісівничої академії наук повинно стати важливою подією у розвитку лісівничої науки в незалежній Україні.
На Установчій конференції зі створення Лісівничої академії наук України був затверджений список фундаторів цієї громадської організації, які представляли всі регіони України.
Серед них: професори, доктори наук – Туниця Ю.Ю., Голубець М.А., Сабан Я.О., Дудюк Д.Л., Баранецький Г.Г., Рябчук В.П., Малиновський К.А., Третяк П.Р., Стойко С.М., Царик Й.В., Павлів П.В., Шкіря Т.М., Генсірук С.А., Синякевич І.М., Калінін М.І., Кучерявий В.О., Лютий Є.М., Фурдичко О.І. (м. Львів); Патлай І.М., Остапенко Б.Ф., Молотков П.І. (м. Харків); Строчинський А.А., Гордієнко М.І. (м. Київ); Леонтяк Г.П. (м. Чичельник Вінницької обл.); кандидати наук, доценти, старші наукові співробітники – Гаврусевич А.М., Парпан В.І., Калуцький І.Ф. (м. Івано-Франківськ); Самоплавський В.І., Лосицький С.Ф., Дурдинець П.П. (м. Київ); Білик Б.В., Адамовський М.Г., Майборода В.А. (м. Львів).
Рішенням Установчої конференції була встановлена квота членів Академії: дійсних членів – 35 (тепер встановлено 65), член-кореспондентів – 50 (тепер встановлено 95), Почесних членів – 10 чоловік. Була визначена також структура ЛАН України: бюро Президії в складі п’яти чоловік (президент, три віце-президенти, академік-секретар); галузеві відділення – проблем лісового і рекреаційного господарства, проблем лісової промисловості, проблем деревообробки, проблем економіки лісу; регіональні відділення – західне (м. Львів), центральне (м. Київ), східне (м. Харків), південне (м. Алушта); базові установи – Мінлісгосп України, Мінпром України, Науково-виробниче об’єднання «Ліс», Українське науково-виробниче деревообробне об’єднання, об’єднання лісової і деревообробної промисловості.
Першим академіком-секретарем Лісівничої академії наук України було обрано професора кафедри лісівництва та лісової таксації Сабана Я.О. Найбільший обсяг роботи з організації, становлення та функціонування Академії був виконаний саме Ярославом Олександровичем. У засобах масової інформації була розгорнута широка кампанія з реалізації започаткування діяльності Академії. Найактивнішу участь у цьому заході взяли тодішні декан лісогосподарського факультету УкрДЛТУ Криницький Г.Т. і завідувач кафедри лісівництва та лісової таксації Горошко М.П.
Лісівнича академія наук України є науково-творчим, методичним та координаційним громадським центром у галузі лісівництва, лісоексплуатації, технології деревообробки та економіки лісового комплексу. ЛАН України здійснює свою діяльність на принципах демократичного самоврядування, колегіальності керівництва, гласності та творчої активності усіх її членів. Діяльність Академії поширюється на всю територію України. Місце знаходження центральних органів ЛАН України – м. Львів (вул. ген. Чупринки, 103, НЛТУ України; індекс – 79057).
Основною метою діяльності ЛАН України є об’єднання творчих зусиль вчених і практиків лісового комплексу для підвищення престижу лісівничої та лісоінженерної справи, налагодження тісної співпраці між лісівничою практикою та наукою, підтримка передових науково-практичних розробок та досягнень науки і практики, захист довкілля, охорона та примноження лісових багатств держави.
Основними завданнями ЛАН України є сприяння проведенню фундаментальних досліджень з проблем теорії лісівництва та агролісомеліорації, лісокористування та економіки лісового комплексу; організація ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва; сприяння розробці та впровадженню програм поліпшення екологічної ситуації, охорони природи через формування національних природних заповідників, національних природних парків та лісопарків; вирішення проблем в області лісовідновлення та лісорозведення, пошук ефективних шляхів збільшення лісистості держави; наукове, екологічне, соціальне обгрунтування необхідності залишення лісів у державній власності; розробка концепції переходу на невиснажливе користування лісом, запровадження плантаційних насаджень, «енергетичних» плантацій для продукування значних обсягів деревної фітомаси за відносно короткі терміни; сприяння організації розробки прогресивних методів виробництва та застосування у лісовому господарстві і лісовій промисловості нових методів досліджень.
У Лісівничій академії наук України зосереджений найкращий науковий та практичний потенціал лісівничої думки в Україні. За теперішнього часу склад ЛАН України нараховує 56 дійсних членів (академіків) та 93 членів-кореспондентів з усіх куточків нашої держави. Лісівнича академія наук України налічує також вісім колективних членів, дев'ять іноземних і 17 почесних членів. У структурі ЛАН України організовано чотири територіальних відділення – Західне (керівник – к.с.-г.н. Голубчак О.І.), Центральне (керівник – д.с.-г.н., професор Василишин Р.Д.), Східне (керівник – д.с.-г.н., професор Мєшкова В.Л.). Південне відділення тимчасово знаходиться в окупації. Віце-президентами ЛАН України обрано відомих вчених – д.с.-г.н., професора Лакиду П.І., д.с.-г.н., професора Ткача В.П. , д.с.-г.н., професора Лавного В.В., д.е.н., професора Соловія І.П., членами Президії ЛАН України – д.е.н., професора Дейнеку А.М., к.с.-г.н., доцента Балу О.П., к.с.-г-н., с.н.с. Лось С.А. Скарбником Лісівничої академії наук України обрано к.е.н., доцента Максимів Л.І., академіком-секретарем - д.с.-г.н., професора Дебринюка Ю.М.
На загальних зборах Академії та засіданнях її Президії за участю виробничників активно обговорюються і приймаються рішення, рекомендації та пропозиції щодо вирішення невідкладних проблем лісового господарства, лісоексплуатації та лісозаготівлі, захисту природоохоронних об’єктів.
Науковим виданням Лісівничої академії наук України є збірник «Наукові праці ЛАН України», який віднесено до категорії "Б" і який є фаховим за п'ятьма спеціальностями. Тут публікуються оригінальні статті з актуальних питань сучасного лісівництва, відтворення та збагачення лісів держави, охорони природи, раціонального природокористування, лісоексплуатації, технології деревообробки, економіки лісового комплексу.
Функціонування Лісівничої академії наук України забезпечує об’єднання наукового потенціалу держави, його мобілізацію із залученням найкращих фахівців лісівничого профілю задля вирішення невідкладних лісівничих проблем держави, від яких залежить формування безпечного середовища життєдіяльності людини, а також підтримку на державному рівні розробок і проектів, що забезпечують природозберігаюче комплексне використання лісових ресурсів.
