30 травня в конференц-залі Національного лісотехнічного університету відбувся симпозіум на тему: «Nature Capital Management in the Carpathians: Decision-making for Sustainability». Учасниками заходу були студенти і викладачі Національного лісотехнічного університету України та Університету Сталого розвитку м.Еберсвальде (Німеччина).
До лісотехнічного університету завітали 31 студент і 5 викладачів з міста Еберсвальде. Самі студенти є вихідцями з Німеччини, Пакистану, Великобританії та інших країн. Зараз одні з них навчаються за магістерською програмою Global Change Management, а інші є бакалаврами лісогосподарського напрямку Університету Сталого розвитку м.Еберсвальде (Eberswalde University for Sustainable Development).
Університет Сталого розвитку – це університет прикладних наук в місті Еберсвальде. Тут працюють над дотриманням принципів сталого розвитку, який базується на єдності екологічного, економічного та соціального аспектів. Девіз університету звучить: «With nature for humans» («З природою для людей»), що є дуже співзвучним до девізу НЛТУУ «Вчимося жити в гармонії з природою». В університеті м. Еберсвальде є власні сонячні панелі, що виробляють електроенергію, використовується тільки перероблений папір, а джерелом теплоенергії служать відходи деревини з так званих відновлюваних лісів. Університет здійснює заходи, аби стати вуглецево-нейтральним, тобто компенсувати всі свої викиди діоксиду карбону за допомогою проектів у галузі збереження водно-болотних угідь та використання біовугілля.
В німецькому університеті є чотири факультети: лісового господарства та охорони навколишнього середовища, ландшафтного менеджменту та охорони природи, деревообробних технологій та факультет сталого бізнесу. Як можна побачити, Університет Сталого розвитку м. Еберсвальде за своїм екологічним спрямуванням, профілем та діяльністю дуже подібний до Національного лісотехнічного університету України.
Головним об’єктом симпозіуму був Карпатський регіон. Міжнародна зустріч була присвячена обговоренню найактуальніших екологічних проблем та шляхів забезпечення сталого розвитку в регіоні.
Після прибуття гостей і спільного обіду, який проходив під чудові мелодії українських творів, виконаних капелою «Діброва», гостей провели у конференц-зал. Відкривав захід директор Інституту екологічної економіки та менеджменту Павло Динька, а ознайомлював з історією, структурою та науково-освітньою діяльністю нашого університету заступник директора ІЕЕМ Олександр Адамовський.
Професор Університету Сталого розвитку П’єр Ібіш виступив із презентацією, де порушував проблему збереження екосистем Карпат. Професор висвітлював зміни природних компонентів у регіоні за останнє десятиріччя під впливом антропогенної діяльності. Під час його виступу прозвучало риторичне запитання до України: «Are you able to prepare for the future?» («Чи Ви в змозі підготуватися до майбутнього?»).
Німецькі студенти доповідали під гаслом «Кордони політичні, а не екологічні». Студенти висвітлювали свій погляд на екологічний, соціально-політичний та економічний розвиток України на прикладі Карпатського регіону. Магістри групи ЕКОм-51 Інституту екологічної економіки та менеджменту презентували доповідь про особливості природно-заповідного фондуУкраїни. Вони розповідали про структуру природно-заповідного фонду, особливості природоохоронної діяльності, а також про конкретні природно-заповідні території та об’єкти на Західній Україні.
На жаль, через затримку гостей на кордоні, не всі доповіді прозвучали на симпозіумі. По завершенню симпозіуму наші студенти провели гостям екскурсію центром Львова, завели на Ратушу та запросили на вечерю в заклади, де можна було скуштувати страви українського кухні.
Наступного дня, у неділю, учасники симпозіуму відвідали Шевченківський гай, де гості мали змогу поринути в історію та оглянути домівки українських селян. Після ланчу гості відправилися в Рахів, продовжуючи свою екологічну мандрівку Україною.
У студентів залишилися тільки позитивні враження одне від одного. Вони ділилися між собою екологічним досвідом, знаннями і просто розмовляли про життя. Спілкуватися було надзвичайно приємно, невимушено і легко, не відчувався навіть мовний бар’єр. Гостей дивувало багато українських традицій. Зокрема, так як симпозіум припав на Зелені Свята, їх зацікавили перехожі, що несли шувар для прикраси своїх домівок. Також їм дуже сподобалися українські вишиванки.
Менталітет закордонних студентів кардинально відрізняється від нашого. Вони простіше ставляться до життя, люблять подорожувати, постійно відкривати для себе щось нове. Більшість з них були старші за наших студентів, адже вирішили здобувати вищу освіту, попрацювавши кілька років та відвідавши багато країн.
Цьогорічний симпозіум об’єднав людей різних національностей, культури, традицій, але із спільною метою. Подібні заходи відіграють велику роль як для студентів і викладачів, так і для репутації самого вищого навчального закладу. Окрім здобуття досвіду, знань та нових знайомств, симпозіум вкотре нагадав про наше головне завдання – дотримання концепції сталого розвитку та збереження екосистем, які не мають кордонів.
Христина Муравйова
НЛТУУ, ЕК-41
Вперше я дізнався про програму Еразмус+ на початку першого семестру моєї магістратури, коли нам запропонували прийняти участь у відборі, і отриманні гранту для навчання в Трансільванському університеті Брашова. Відтоді я буквально загорівся бажанням поїхати і спробувати свої сили закордоном, тому що чув багато позитивних відгуків від студентів які після
що присутні віднеслись до нас з розумінням і навіть жартували, проте взяли обіцянку не підвести університет у разі перемоги. Минув тиждень “болісних” очікувань з моменту співбесіди, і от майже втративши надію, мені зателефонували і повідомили, що вас обрали. Моїй радості, а одночасно і переживанням не було меж, та я розумів, що найтяжче тільки попереду. Період моєї мобільності закордон мав відбутися через вісім місяців з моменту перемоги, тому не втрачаючи часу я прийнявся до вивчення англійської мови. Минуло сім місяців, рівень мого володіння іноземною мовою підвищився, і при спілкуванні з представником приймаючої сторони я зміг зрозуміти, про що йдеться мова, хоча й спілкуватися було тяжко, але мене розуміли. Після тривалої підготовки і збору документів, мені повідомили прекрасну новину, що я можу вирушати в країну “вампірів” і Дракули. Тому , як тільки я отримав лист з зарахуванням до Трансільванського університету Брашова, не зволікаючи почав збирати речі, і чекав дату коли зможу відправитися в нові для себе пригоди.
The Institute for Russian and Eurasian Studies (IRES) at Uppsala University announces the call for applications for the IRES Visiting Researcher Program 2019. The program offers a one-month research fellowship at IRES, including travel, accommodation and a stipend of 20 000 SEK. Full access to IRES premises and Uppsala University library resources is provided throughout the research period. The current round of applications offers six individual fellowships. The research visit of one month must be between March to mid June or mid August to December 2019.