Наукова діяльність кафедри комп’ютерних наук НЛТУ України орієнтована на розвиток інноваційних рішень в галузі інформаційних технологій. Значну роль у цьому процесі відіграють міжнародні зв'язки, оскільки вони сприяють обміну знаннями, дослідницькою співпрацею та підвищенню міжнародного престижу кафедри.

З метою проведення досліджень та вивчення національного та світового досвіду у сфері ІТ кафедра комп'ютерних наук бере участь у міжнародних проєктах, таких як Erasmus + та ін.; у конкурсах науково-дослідних проектів МОН України та НАН України, інших державних та приватних структур; співпрацює з провідними українськими та закордонними вузами, академічними інститутами для ефективного проведення спільних наукових досліджень, видання монографій; залучає студентів до дослідницької роботи, адже вони можуть бути цінними співавторами та допомагати в розвитку наукових проектів; організовує олімпіади та конкурси наукових студентських робіт; організовує науково-практичну конференцію студентів, аспірантів та молодих вчених та запрошує до виступу молодих науковців України; представляє наукові досягнення кафедри на національних та міжнародних наукових конференціях; публікує  результати досліджень у провідних іноземних та українських фахових виданнях, що входять до наукометричних баз; підписує угоди про співпрацю з іноземними партнерами, в яких визначаються спільні ініціативи, сприяти обміну викладачами та студентами, інформаційному обміну і сумісним дослідницьким проектам; розвиває програму обміну для студентів і викладачів, які дозволяють їм навчатися або викладати в інших країнах; розробляє спільні дослідницькі проєкти з іноземними партнерами, які сприяють обміну знань та дослідницькій співпраці.

Щороку в ННІ КНІТ проводиться Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології”, співорганізаторами якої є викладачі кафедри КН. На конференції висвітлюється проблематика за такими напрямами:

• Математичне моделювання складних систем.
• Інтелектуальні інформаційні системи.
• Математичне і програмне забезпечення.
• Хмарні технології, вебтехнології та вебдизайн.
• Інформаційні технології проектування.
• Інформаційні технологій в економіці.
• Комп'ютерно-інтегровані технології.

Викладачі кафедри є учасниками наступних міжнародних проектів:

• Міжнародний проект «Joint Teaching and Learning for Empowerment and Resilience of Ukrainian Academia» (01.09.2022 - 31.12.2023)
• Міжнародний проект "Спільне цифрове майбутнє" ("Joint Digital Future Project" - A Ukrainian-German Partnership for digital supported Learning and Teaching) - (01.09.2020 - 31.08.2022).
• Підтримка визнання кваліфікацій для українських університетів (15.11.19 - 14.11.2022.)
• V4 Green Universities (V4GU) (01.03.2020 – 31.08.2021).

Cпівробітництво з іноземними ВНЗ:

Вчені кафедри мають дієві контакти з закордонними науковими установами та підприємствами:

• Інститутом фізики і механічної обробки деревини, Університетом м.Гамбург;
• Зволенський технічний університет (Словаччина);
• Лабораторією проблем фізики і механічної обробки деревини і деревних композитів LERMAB (м.Нансі, Франція);
• Universitatea TRANSILVANIA din Brasov(Румунія);
• Lunds universitet(Швеція);
• Technische Universitat Dresden(Німеччина);
• Університет сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина).

Кафедра КН підтримує науково-практичні зв’язки з компаніями, оргінізаціями і галузевими установами з питань практичної півдготовки здобувачів вищої освіти та їх подальшого працевлаштування:

• SoftServe Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інформаційні технології";
• Договір про співпрацю GlobalLogic;
• Угода про співпрацю Ciгма Софтвеа;
• Договір про співпрацю ГалТор.

Cпівробітництво з вітчизняними ВНЗ:

Кафедра ІТ підтримує наукові зв’язки з академічними, вищими навчальними закладами з питань спільних наукових досліджень:

• Інститут механіки ім.С.Тимошенко НАН України(м. Київ);
• Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України(м. Львів);
• Харківський національним університетом радіоелектроніки(м. Харків);
• Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"(м. Харків);
• Інститут проблем машинобудування ім.А.М.Підгорного НАН України(м. Харків);
• Інститут кібернетики ім.В. Глушкова НАН України(м. Київ);
• Національний університет “ Львівська політехніка”(м. Львів);
• Київським національним університетом ім.Т.Шевченка(м. Київ);
• Національним технічним університетом України “КПІ”(м. Київ).

Створена у 1986 році як кафедра “Обчислювальної техніки і моделювання технологічних процесів” та належала до Технологічного факультету. В результаті реорганізацій Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ України) у 2014 році отримала назву “Інформаційних технологій” та увійшла до складу Інституту деревооброблювальних технологій і дизайну. У 2023 році в процесі реорганізації кафедра “Інформаційних технологій” отримала назву “Комп’ютерних наук” та увійшла до новоствореного Навчально-наукового інституту Комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

Кафедра є випусковою для студентів спеціальності 122 “Комп’ютерні науки” та веде підготовку студентів за двома іншими спеціальностями ННІ КНІТ: 126 “Інформаційні системи та технології” та 121 “Інженерія програмного забезпечення”.

Навчально-методична діяльність кафедри спрямована на здобуття студентами фундаментальної підготовки з інформатики, обчислювальної техніки і програмування, сучасних комп'ютерно-інформаційних систем і технологій, проектування CAD/CAM/CAE систем, методів комп’ютерного моделювання та оптимізації технологічних процесів, розроблення програмного забезпечення проектування систем штучного інтелекту, машинного навчання, дослідження в області інтернет речей (IOT), розроблення та оптимізації архітектури процесорів, розроблення API застосунків.  Постійно впроваджується у навчальний процес низка нових дисциплін, що потребує від колективу кафедри періодичного підвищення кваліфікацій з передових технологій та методів підготовки фахівців ІТ-галузі, створення нової лекційної та лабораторно-практичної бази, співпраці з міжнародними університетами та відомими ІТ-компаніями, такими як: SoftServe, Global Logic, Sigma, Eleks, 3DWAY-3DPRINT.

Технічне забезпечення навчального та наукового процесу періодично оновлюється та поповнюється сучасною комп’ютерною технікою. Для навчального процесу використовується спеціалізовані навчальні лабораторії. Всі ПК кафедри об’єднанні в локальну мережу та під'єднанні до Інтернету. Скористатися доступом до Wi-Fi можна безпосередньо у навчальних лабораторіях кафедри.

На кафедрі функціонує аспірантура та докторантура за спеціальністю: 122 “Комп'ютерні науки”.

Однією з традицій кафедри є активна участь студентів у науковій роботі, всеукраїнських та міжнародних олімпіадах та конференціях. Щороку на кафедрі проходять студентські науково-технічні конференції, конференції молодих вчених та науково-методичні семінари.

Цікавою традицією кафедри є спільна організація активного відпочинку для викладачів та студентів, адже разом вони проводять спортивні тренування та змагання з різних видів спорту.

Спеціальність 191 Архітектура та містобудування

• Освітньо-професійна програма “Ландшафтна архітектура ” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Ландшафтна архітектура ” (ОС “Магістр”)

Спеціальність 193 Геодезія та землеустрій

• Освітньо-професійна програма “Геодезія та землеустрій ” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 202 Захист і карантин рослин

• Освітньо-професійна програма “Захист і карантин рослин” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 205 Лісове господарство

• Освітньо-професійна програма “Лісове господарство” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Мисливське господарство” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Лісове господарство” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “ Мисливське господарство” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Лісове господарство” (ОНС “Доктор філософії”)

Спеціальність 206 Садово-паркове господарство

• Освітньо-професійна програма “Садово-паркове господарство” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Садово-паркове господарство” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Садово-паркове господарство” (ОНС “Доктор філософії”).

Науковці інституту постійно налагоджують тісні зв’язки з іншими інституціями як в Україні, так і за кордоном. Так, окрім споріднених українських вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ, успішно ведеться співпраця із лісогосподарськими підприємствами, національними парками та заповідниками, органами влади на місцях та громадськими організаціями.

Багатогранна співпраця із закордонними навчальними та науковими установами проводиться більшістю працівників інституту, а також студентами, які мають змогу навчатися у різних навчальних закладах за програмою ERASMUS+, проходити стажування та практики.

Серед наших давніх партнерів можна виокремити: Університет сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина); Університет Кордови (Іспанія); Університет Північної Кароліни (США); Каунаський університет прикладних наук (Литва); Університет прикладних лісових наук, м. Ротенбург (Німеччина); Тюнен-інститут міжнародного лісового господарства та лісової економіки (Німеччина); Альберт-Людвіґс Університет Фрайбурга (Німеччина); Баварський інститут насінництва та лісівництва (Німеччина); Науково-дослідний інститут лісового господарства, м. Варшава (Польща); Університет природничих наук, м. Люблін (Польща); Польська академія наук; Аграрний університет ім. Хугона Коллонтая в Кракові (Польща); Познанський університет наук життя (Польща); Ягелонський університет (Польща); Трансільванський університет, м. Брашов (Румунія); Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія); Аграрний університет, м. Алнарп (Швеція); Упсала університет (Швеція); Науково-дослідний інститут лісових екологічних систем Техінліс (Чехія); Швейцарський науково-дослідний інститут дослідження снігу, лісу і ландшафтів (Швейцарія).

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Студенти ННІ ЛСПГ (щорічно на навчання скеровуються 3-4 студенти) мають змогу навчатися за бакалаврськими та магістерськими програмами в рамках програми ERASMUS+ в Університеті Вальядоліду (Іспанія), Університеті сільськогосподарських наук та ветеринарії Клуж-Напока (Румунія), Університеті сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина), Шведському аграрному університеті, мають можливість проходження практик на передових підприємствах Німеччини.

Науково-педагогічні працівники інституту налагодили зв’язки зі спорідненими вищими навчальними та науково-дослідними закладами Польщі, Румунії, Словаччини, Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії, Швеції, Угорщини, Чехії. Колектив ННІ ЛСПГ виступає організатором наукових міжнародних, всеукраїнських та університетських конференцій. Постійно розширюється співпраця працівників інституту з навчальними та науковими установами країн Західної і Східної Європи та Північної Америки, зокрема проводяться наукові дослідження спільно з дослідниками університету Марії Кюрі-Складовської та католицьким університетом м. Люблін (Польща), Природничим університетом в Познані, Краківською аграрною академією, Науково-дослідним інститутом лісового господарства (м. Варшава, Польща), Зволенським технічним університетом (Словаччина), Віденським лісогосподарським університетом, науково-дослідним інститутом генетики і селекції та космічним центром (Німеччина), Цюріхським технічним університетом (Швейцарія), університетами штатів Вермонт та Пенсільванія (США) і багатьма іншими навчальними та науковими закладами.

Науковці інституту беруть участь у виконанні загальноєвропейської програми зі створення та дослідження географічних культур бука лісового, яка координується ІЮФРО. Налагоджена тісна співпраця із Швейцарським науково-дослідним інститутом дослідження лісу, снігу і ландшафтів (WSL, Бірменсдорф, Швейцарія) в рамках Українсько-Швейцарської співпраці.

Науково-педагогічні працівники інституту налагодили зв’язки зі спорідненими вищими навчальними та науково-дослідними закладами Польщі, Румунії, Словаччини, Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії, Швеції, Угорщини, Чехії. Колектив ІЛСПГ виступає організатором наукових міжнародних, всеукраїнських та університетських конференцій. Щорічно розширюється співпраця працівників інституту з навчальними та науковими установами країн Західної і Східної Європи та Північної Америки, зокрема проводяться наукові дослідження спільно з дослідниками університету Марії Кюрі-Складовської та католицьким університетом м. Люблін (Польща), Природничим університетом в Познані, Краківською аграрною академією, Науково-дослідним інститутом лісового господарства (м. Варшава, Польща), Зволенським технічним університетом (Словаччина), Віденським лісогосподарським університетом, науково-дослідним інститутом генетики і селекції та космічним центром (Німеччина), Цюріхським технічним університетом (Швейцарія), університетами штатів Вермонт та Пенсільванія (США) і багатьма іншими навчальними та науковими закладами.

Науковці інституту беруть участь у виконанні загальноєвропейської програми зі створення та дослідження географічних культур бука лісового, яка координується ІЮФРО. Налагоджена тісна співпраця із Швейцарським науково-дослідним інститутом дослідження лісу, снігу і ландшафтів (WSL, Бірменсдорф, Швейцарія) в рамках Українсько-Швейцарської співпраці.

ДОСЯГНЕННЯ:

• створення першої в Україні регіональної синтаксономічної схеми рослинності на основі еколого-флористичної класифікації рослинності;
• науковці науково-дослідної лабораторії молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин уперше клонували та секвенували 50 клонів і 11 генів антимікробних протеїнів сосни, нуклеотидні послідовності яких зареєстрували у міжнародній базі даних GenBank (NCBI, Вашингтон, США). Співробітники лабораторії уперше виявили поліморфізм за локусами генів дефензинів у хвойних рослин та розроблено молекулярно-генетичну методику мультилокусного ДНК-профілювання, яка використана для оцінки потенційної стійкості дерев до стресових умов;
• започатковано розроблення та впровадження у виробництво засад наближеного до природи ведення лісового господарства;
• створення Номінаційної форми та Проекту білатерального біосферного резервату «Розточчя» спільно з науковцями Польщі;
• функціонування «Музею деревини», «Музею лісової фауни» та Гербарію НЛТУ України, який одержав міжнародний акронім LWFU і внесений до реєстру гербаріїв України та до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання;
• тривалі дослідження географічних культур бука лісового на Розточчі, які створені за програмою IUFRO у 1995 році;
• участь спільно з науковцями Швейцарського науково-дослідного інституту лісу, снігу та ландшафтів в першій та другій інвентаризації букових пралісів Українських Карпат;
• багаторічні дослідження біорізноманіття Європи спільно з науковцями Університету Природничого в Любліні (Польща);
• довготривалі дослідження на профілі А. П’ясецького;
• тривалі дослідження географічних культур сосни звичайної на Розточчі;
• розроблено у 1984 році спосіб рубок головного користування для гірських лісів – механізовані угловинні рубки ЛЛТІ.

24 жовтня 1874 року у Львові відбулися урочистості з нагоди визначної події – початку діяльності першого на теренах Західної України лісівничого навчального закладу. Генріх Стшелецький, лісівник-практик з великим досвідом роботи, очолив Крайову школу лісового господарства. У цьому році на першому курсі розпочали навчання 21, а на другому – 6 учнів. Створений у складі Львівського лісотехнічного інституту в 1949 році лісогосподарський факультет продовжує глибокі історичні традиції лісівничої освіти в Західній Україні, готуючи фахівців для всіх регіонів нашої держави.

Значний внесок у розвиток лісівничої освіти та підготовку висококваліфікованих фахівців для лісового господарства зробили декани факультету доц. Ю.Д. Третяк (1944 – 1946 рр., Львівський політехнічний інститут); проф. М.М. Горшенін (1946 – 1949 рр., Львівський політехнічний інститут – Львівський сільськогосподарський інститут); проф. М.В. Давидов (1949 – 1953 рр.); доц. М.І. Калужський (1954 – 1955 рр.); доц. О.Я. Синькевич (1956 р.); доц. Т.М. Бродович (1956 – 1964 рр.); доц. Ю.Ф. Осипенко (1964 – 1973 рр.); проф. М.Х. Осмола (1973 – 1985 рр.); проф. Г.Г. Баранецький (1985 – 1991 рр.); проф. Г.Т. Криницький (1991 – 1994 рр.); доц. І.С. Вінтонів (1994 – 2002 рр.), з 2003 року  проф. С. І. Миклуш.

Відповідно до наказу ректора НЛТУ України  №247 від 27.12.2013 р. “Про утворення в структурі університету навчально-наукових інститутів” з 1 березня 2014 р. шляхом реорганізації на базі лісогосподарського факультету створено Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства, який очолює д. с.-г. наук, проф. Степан Іванович Миклуш.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ

Гаврусевич Ананій Миколайович – інженер лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітника, доцент, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, підготував та опублікував 240 наукових праць, з квітня 1984 року директор Карпатського філіалу УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, а з квітня 1991 р. − першим директором інституту Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака.

Генсірук Степан Антонович – інженер лісового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, академік Екологічної, інженерної, технологічної кібернетики і Лісівничої академії наук України. Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, опублікував понад 500  наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, зокрема вісім монографій, під його керівництвом захищено 5 докторських і 25 кандидатських дисертацій, за плідну багаторічну науково-педагогічну працю нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня та золотою медаллю Міжнародної спілки науковців-лісівників (IUFRO) за значний науковий доробок, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені Шліхтера та премії імені Вернадського.

Герушинський Зіновій Юрійович – інженер лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Львівського лісотехнічного інституту (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), завідувач кафедри дендрології і деревинознавства (ЛЛТІ), дійсний член Лісівничої академії наук України. Розробник принципів ведення лісового господарства на типологічній основі, є автором 145 друкованих праць та під його керівництвом підготовлено та захищено три кандидатські дисертації.

Голубець Михайло Андрійович – інженер лісового господарства,  український державний та політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання, доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, віце-президент Лісівничої академії наук України, директор та почесний директор Інституту екології Карпат НАН України, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, автор близько 500 наукових праць, у тому числі 19 монографій, під його керівництвом захищено 5 докторських і 17 кандидатських дисертацій,  кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.

Коліщук Василь Григорович – інженер лісового господарства, доктор біологічних наук, професор кафедри дендрології і деревинознавства Львівського лісотехнічного інституту (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), український ботанік, основоположник української школи дендрохронології, автор більше 150 наукових праць біологічного, і лісівничо-екологічного спрямування. Під його керівництвом захищено 2 кандидатських та одна докторська дисертації. 

Парпан Василь Іванович – інженер лісового господарства, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, академік Лісівничої академії наук України (ЛАНУ), опублікував понад 250 наукових, понад 70 – науково-популярних статей та близько 10 навчально-методичних робіт, під його керівництвом захищено 17 кандидатських та дві докторські дисертації, відзначений багатьма галузевими нагородами, серед них, почесне звання “Заслужений лісівник України”.

Рябчук Василь Петрович – інженер лісового господарства, професор, доктор сільськогосподарських наук, академік Лісівничої академії наук Національного лісотехнічного університету України, член Національної Спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії "Лісова пектораль". Опублікував більш як 300 навчальних та наукових праць та більше 30 науково-популярних та художніх книг, кореспонденції про флору і фауну, охорону природи, використання недеревинних ресурсів лісу. Під його керівництвом захищено дві.  докторські і 15 кандидатських дисертацій.

Парпан Василь Іванович – український лісівник, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, академік Лісівничої академії наук України (ЛАНУ), опублікував понад 250 наукових, понад 70 – науково-популярних статей та близько 10 навчально-методичних робіт, під його керівництвом захищено 17 кандидатських та дві докторські дисертації, відзначений багатьма галузевими нагородами, серед них, почесне звання “Заслужений лісівник України”.

Сабан Ярослав Олександрович – інженер лісового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Українського державного лісотехнічного університету (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), Заслужений діяч науки і техніки України, автор більше 250 наукових праць лісівничо-екологічного і лісотаксаційного спрямування, під його керівництвом захищено 15 кандидатських дисертації.

Стойко Степан Михайлович – інженер лісового господарства, доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Лісівничої академії наук України, автор 10 наукових і науково-популярних монографій та 400-х наукових праць, під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій.

Шевченко Сергій Васильович – інженер лісового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісових культур та лісової меліорації Львівського лісотехнічного інституту (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки, автор більше 15 монографій, підручників та навчальних посібників, під його керівництвом захищено три кандидатські дисертації

Спеціальність 051 Економіка

• Освітньо-професійна програма “Економіка” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Економіка сталого бізнесу” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Економіка довкілля і природних ресурсів” (ОНС “Доктор філософії”)

Спеціальність 053  Психологія

• Освітньо-професійна програма “Психологія” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 071 Облік і оподаткування

• Освітньо-професійна програма “Облік і оподаткування” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Облік і оподаткування” (ОС “Магістр”)

Спеціальність 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок

• Освітньо-професійна програма “Управління фінансами у підприємництві та публічній сфері” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 073 Менеджмент

• Освітньо-професійна програма “Менеджмент організацій і адміністрування” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (ОС “Бакалавр” )
• Освітньо-професійна програма “Management” – англомовна програма (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Менеджмент” (ОС “Магістр”)

Спеціальність 075 Маркетинг

• Освітньо-професійна програма “Маркетинг” (ОС “Бакалавр”).

Спеціальність 081 Право

• Освітньо-професійна програма "Екологічне право" (ОС "Бакалавр").

Спеціальність 101 Екологія

• Освітньо-професійна програма “Екологія” (ОС “Бакалавр”, ОС “Магістр”);
• Освітньо-професійна програма “Заповідна справа” (ОС “Магістр”).

Спеціальність 241 Готельно-ресторанна справа

• Освітньо-професійна програма “Готельно-ресторанна справа” (ОС “Бакалавр”).

Спеціальність 242 Туризм і рекреація

• Освітньо-професійна програма “Туризм і рекреація” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 281 Публічне управління та адміністрування

• Освітньо-професійна програма “Публічне управління та адміністрування” (ОС “Бакалавр”);
• Освітньо-професійна програма “Публічне управління та адміністрування” (ОС “Магістр”);
• Освітньо-професійна програма “Публічне управління та адміністрування” (ОНС “Доктор філософії”).

Навчально-науковий інститут екологічної економіки і менеджменту НЛТУ України постійно розширює співпрацю з організаціями і структурами економічного, природничого та лісотехнічного профілю, зокрема укладено понад п’ятдесят угод про науково-технічне та міжвузівське співробітництво із зарубіжними університетами Австрії, Бельгії, Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Сполучених Штатів Америки, Румунії, Угорщини, Швейцарії, Швеції,  а також із провідними закладами вищої освіти України.

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Основними напрямами міжнародного співробітництва, інтеграції у міжнародний освітній, науковий та культурний простір є:

• участь у міжнародних освітніх та наукових програмах (Еразмус+, DAAD, European Cooperation in Science and Technology, Програма Фулбрайта тощо);
• проведення спільних наукових досліджень з іноземними партнерами;
• організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів;
• розширення участі студентів і викладачів у програмах ERASMUS + (понад 70% ННП інституту та понад 60 студентів);
• залучення до викладання викладачів із закордону (Університет сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина), Шведський аграрний університет (SLU), Університет Веромонту (UVM, США);
• залучення для здобуття вищої освіти іноземних громадян (понад двадцять здобувачів освіти – іноземні громадяни);
• реалізування програми “подвійних дипломів” (Поморська Академія в Слупську, Польща).

Наукові дослідження Навчально-наукового інституту екологічної економіки і менеджменту НЛТУ України відповідають пріоритетним напрямам розвитку світової та національної науки, здійснюються на рівні міжнародних стандартів за такими основними  напрямами:

• ефективність державного управління;
• методологія, методика та організація національної економічної системи;
• проблеми сталого розвитку еколого-економічних систем;
• еколого-економічні проблеми природокористування;
• оцінювання послуг екосистем та формування їхніх ринків;
• освіта для сталого розвитку;
• екологічна і лісова політика;
• екологізування ведення лісового господарства на типологічній основі;
• концептуальні основи розвитку зовнішньоекономічної діяльності лісових, деревообробних, целюлозно-паперових та меблевих підприємств;
• проблеми обліку, аналізу, аудиту і фінансів у підприємництві та публічній сфері.

ДОСЯГНЕННЯ:

• Розроблення на замовлення Верховної ради України проєкту закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991-1993)
• Розроблення на замовлення Мінекобезпеки України Методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів (1995)
• Розроблення на замовлення Міністерства енергетики та захисту довкілля України науково-методичних засад щодо оцінки екосистемних послуг із врахуванням необхідності виконання рішень міжнародних природоохоронних договорів (2019)
• Розроблення проєктів “Лісового кодексу України” (2002; 2019) та Закону України “Національна лісова політика” (2003)
• Виконання проєктів  за програмою TEMPUS TACIS: Natural Resource Economics (NARECO), T_JEP-02169-95 (1996-1997); Environment and Natural Resource Economics (ENARECO), T_JEP 10255-96 (1997-2000)
• Наукове обґрунтування і навчально-методичне забезпечення та започаткування вперше в Україні та в континентальній Європі підготовки магістрів економістів-екологів (1998)
• Теоретико-методологічне обґрунтування екологізування освіти, що було відзначено в рішенні Колегії МОН України і визнано одним із пріоритетних напрямів діяльності МОН та всіх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм і власності (2015).

Витоки економічної освіти і науки в Національному лісотехнічному університеті України  сягають 1945 р., колись у Львівському лісотехнічному інституті (колишня назва НЛТУ України) був утворений  інженерно-економічний факультет, який до 1990-х років забезпечував підготовку інженерів-економістів за спеціальностями “Економіка і організація лісової промисловості і лісового господарства” та “Економіка і організація деревообробної і целюлозно-паперової  промисловості”. Ці спеціальності, після численних реорганізацій, трансформувалась у сучасні спеціальності  “Економіка” і “Менеджмент”.

У 1991 р. на інженерно-економічному факультеті розпочалась підготовка  фахівців за спеціальністю “Облік і аудит”.

У 1998 році в НЛТУ України вперше в Україні та в континентальній Європі була розпочата підготовка магістрів економістів-екологів за спеціальністю “Економіка довкілля і природних ресурсів”.

У 2004 р. на виконання Постанови Верховної Ради України № 565-IV від 20.02.2003 р. в структурі НЛТУ України було утворено Інститут екологічної економіки. 

У 2004 р. шляхом реорганізації кафедри екології та ландшафтної архітектури була утворена кафедра екології, яка ввійшла до складу Інституту екологічної економіки і продовжила підготовку фахівців з екології, розпочату в НЛТУ України в 1992 р.

Навчально-науковий інститут екологічної економіки і менеджменту (ННІ ЕЕМ) було утворено 1-го березня 2014 р. шляхом об’єднання економічного факультету та інституту екологічної економіки.

У 2022 р. в ННІ ЕЕМ розпочалась підготовка здобувачів вищої освіти за спеціальностями “Публічне управління та адміністрування”, “Маркетинг, “Готельно-ресторанна справа”, “Туризм”. У 2023 р. – за спеціальностями “Психологія”, “Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок”.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ

Андрій Ганкевич – випускник 1999 р. Засновник і директор ТзОВ “Інжиніринг і проєктування”. Керівник філії “Аеропорт цивільної авіації” ДП “Дирекція з капітального будівництва і реконструкція міжнародного аеропорту “Донецьк”. Активний учасник “Пласту”. Батько чотирьох дітей. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України від російських окупантів. Служив у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був бойовим медиком. Загинув у бою 5 липня 2022 р. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Білик Роман – випускник 1996 р. Відомий в Україні та міжнародних колах фахівець з обліку, аудиту і консалтингу. Меценат і волонтер. Засновник і директор ТзОВ “Укрконсалтинг”, ТзОВ “Нексія ДК аудит і бухгалтерія”, ТзОВ “Нексія ДК аудит і консалтинг”, ТзОВ “Нексія ДК аудит”.

Прокіп Андріан – випускник 2005 р. Доктор економічних наук. Експерт з програми “Енергетика“ аналітичного центру “Український інститут майбутнього“ в Києві, старший науковий співробітник Інституту Кеннана у Вашингтоні.

Мельник Андрій – випускник 2008 р. Директор департаменту маркетингу АТ “Кредобанк”, переможець щорічної премії FinAwards 2022 в номінації “Кращий керівник маркетингу Банку”

Спеціальність 022 “Дизайн”

• Освітньо-професійна програма “Промисловий дизайн” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)
• Освітньо-професійна програма “Дизайн” (другий (магістерський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 029 “Інформаційна, бібліотечна та архівна справа”

• Освітньо-професійна програма “Інформаційна діяльність” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 121 “Інженерія програмного забезпечення”

• Освітньо-професійна програма “Інженерія програмного забезпечення” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 122 “Комп'ютерні науки”

• Освітньо-професійна програма “Комп’ютерні науки” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
• Освітньо-професійна програма “Комп’ютерні науки” (третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)

Спеціальність 126 “Інформаційні системи та технології”

• Освітньо-професійна програма “Інформаційні системи та технології” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 161 “Хімічні технології та інженерія”

• ОПП “Хімічні технології переробки деревини” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
• ОНП “Хімічні технології переробки деревини” (третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)

Спеціальність 183 “Технології захисту навколишнього середовища”

• ОПП “Технології захисту навколишнього середовища” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)

Спеціальність 187 “Деревообробні та меблеві технології”

• ОПП “Деревообробні та меблеві технології” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
• ОПП “Деревообробні та меблеві технології” (третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)

Спеціальність 192 “Будівництво та цивільна інженерія”

• ОПП “Технології дерев’яного будівництва” (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти)

Науковці ННІ ДКТД активно співпрацюють з провідними університетами Європи та світу, а саме:

Зволенський технічний університет (Словаччина),

Університет сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина)

Познанський університет наук про життя (Польща)

Варшавський університет природничих наук (Польща)

Технічним університетом Праги (Чехія)

Університет Брно (Чехія)

Університет сталого розвитку Розенхайм (Німеччина)

Бангорський університет (Уельс)

Університет Единбурга (Шотландія)

Інститут хімічної фізики твердого тіла Макса Планка (Німеччина)

Інститутом біомедичних досліджень Новартіс (США) та іншими.

Кафедра інформаційних технологій підтримує наукові зв’язки з академічними, вищими навчальними закладами і галузевими установами з питань спільних наукових досліджень, зокрема: Інститутом механіки ім. С. Тимошенко НАН України (м. Київ), Інститутом прикладних проблем математики і механіки ім. Я. Підстригача НАН України (м. Львів), Харківським національним університетом радіоелектроніки, Харківським національним університетом ХПІ, Інститутом проблем машинобудування НАН України (м. Харків), Інститутом кібернетики ім. В. Глушкова НАН України (м. Київ), Національним університетом “Львівська політехніка”, Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Національним технічним університетом України “КПІ” (м. Київ).

Кафедра хімії тісно співпрацює з кафедрою неорганічної хімії, органічної хімії,  фізичної та колоїдної хімії ЛНУ ім. Івана Франка, кафедрою біологічної та загальної хімії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Інститутом фізичної хімії НАН України, використовуючи їхню матеріально-технічну базу для проведення значної частини НДР.

Науковці інституту є постійними учасниками семінарів, які проводяться під час галузевих виставок “Lisderevmash”, “Деревообробка”, “Меблеві технології”, “Дерев’яне домобудування”, “Вікна. Двері” та інших не тільки у Львові, але й Києві, Харкові, Ужгороді та інших містах України і за її межами.

Вагомий внесок у науково-мистецьку діяльність вносять співробітники кафедри “Дизайну”, які є постійними учасниками міжнародних і вітчизняних художньо-мистецьких виставок, на яких представляють свої роботи, а також роботи магістрів та студентів, що виконані під їх керівництвом. Також викладачі кафедри організовують власні виставки своїх творів у різних містах України і за її межами, та отримують відгуки про високий професіоналізм представлених дизайнерських та мистецьких робіт.

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Формування та закріплення міжнародного іміджу Національного лісотехнічного університету України є також основною метою міжнародної діяльності як ННІ ДКТД, що полягає у реалізації таких основних напрямів:

• співпраця відповідно до угод із закордонними партнерами;
• проведення спільних наукових досліджень;
• участь у розробленні проєктних заявок у співпраці із закордонними партнерами і виконанні міжнародних програм, грантів та проєктів;
• організація міжнародних наукових конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів, форумів, виставок, творчих пленерів, практик тощо та участь у них науково-педагогічних працівників, студентів та аспірантів;
• участь науково-педагогічних працівників, студентів та аспірантів у міжнародних науково-комунікативних заходах;
• спільна публікаційна діяльність в наукових періодичних виданнях виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах, таких як Web of Science, Scopus;
• мобільність науково-педагогічних працівників для підвищення якості наукової та освітньої діяльності і модернізації освітніх програм, що сприятиме активізації і підвищенню рівня наукової та науково-педагогічної діяльності, зокрема за програмою Еразмус +, а також з використанням технологій дистанційного навчання;
• навчання студентів та аспірантів за програмою Еразмус+ та іншими програмами обміну;
• створення належних умов для навчання в університеті іноземних студентів як на англомовних, так і україномовних освітніх програмах.

Науково-педагогічні працівники, студенти та аспіранти ННІ ДКТД упродовж останніх п’яти років були залучені до реалізації різних напрямків міжнародної діяльності, основними з яких є:

• участь у двосторонньому міжнародному проєкті “Involvement of the civil society for sustainable forest management – supporting democracy through the facilitation of an interdisciplinary discourse and new ways of cooperation and exchange promoting transparency” Національного лісотехнічного університету України та Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина). Проєкт фінансований фондом DAAD (Німеччина);
• участь у міжнародному проєкті “Програма розвитку лідерського потенціалу університетів України”. Проєкт під егідою British Council Ukraine;
• участь у міжнародному проєкті “Green Energy Options”. Проєкт фінансований Державним секретаріатом Швейцарії з наукових досліджень, утворення та інновацій (SBFI) в рамках українсько-швейцарського співробітництва в галузі дослідження лісів. Тривалість проєкту: з 01.01.2017р. до 31.12.2020р.;
• участь у міжнародному проєкті “Qualifications recognitation support for Ukrainian universities” (“Підтримка визнання Кваліфікацій Університетами. України”). Коротка назва проекту: QUARSU. Проєкт фінансований Європейським Союзом у рамках програми Erasmus+. Тривалість проєкту: з 15.11.2019р. до 14.11.2022р. (тривалість проєкту продовжено до 14.11.2023р.). Голова робочої групи від університету – проф. Орест Кійко;
• участь у міжнародному проєкті POWER4BIO – emPOWERing regional stakeholders for realising the full potential of european BIOeconomy “Розширення можливостей місцевих зацікавлених сторін для реалізації повного потенціалу Європейської біоекономіки”. Проєкт фінансований Європейським Союзом у рамках програми Horizon-2020. Тривалість проєкту: з 01.10.2018р. до 30.03.2021р. Керівник проєкту від університету – проф. Орест Кійко;
• участь у міжнародному проєкті “Joint Digital Future Project” (“Спільне цифрове майбутнє”). A Ukrainian-German Partnership for digital supported Learning and Teaching. Проєкт фінансований фондом DAAD (Німеччина). Тривалість проєкту: з 01.09.2020 до 31.08.2022рр.;
• участь у міжнародному проєкті “CircHive”, “Розробка та пілотування слідів біорізноманіття та обліку природного капіталу через “вулик” галузевих центрів для сталого переходу до циркулярної біоекономіки ЄС” у рамках міжнародної програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe Topic. HORIZON-CL6-2022-BIODIV-01-04 (IA). Natural capital accounting: Measuring the biodiversity footprint of products & organisation). Проєкт фінансований Європейським Союзом у рамках програми Horizon-Europe. Тривалість проєкту: з 01.12.2022р. до 30.11.2027р. Керівник проєкту від університету – проф. Орест Кійко;
• участь у міжнародному проєкті “Joint Teaching and Learning for Empowerment and Resilience of Ukrainian Academia” (“Спільне викладання та навчання для розширення можливостей та стійкості української академічної спільноти”). Проєкт фінансований фондом DAAD (Німеччина). Тривалість проєкту: з 01.09.2022р. до 31.12.2023р.

З 2017 року у співпраці з університетом прикладних наук (м. Берн, Швейцарія) започатковано міжнародний проєкт “Спеціальний тиждень” (“Special Week”), який традиційно проводиться в НЛТУ України у весняному семестрі (впродовж 2020, 2021 і 2022 рр. через карантинні обмеження та воєнний стан в Україні цей захід проведено онлайн). У 2021 році до “Спеціального тижня” приєдналися викладачі та студенти з університету м. Нант Франція). У 2023 році відбулася поїздка студентів та викладачів ННІ ДКТД в університет прикладних наук (м. Берн, Швейцарія). У рамках “Спеціального тижня”, студентів з різних університетів об’єднували у спільні команди, які вивчали локальні і глобальні тренди та виконували їхній аналіз, розробляли бізнес-план і презентували свої ідеї у галузі деревообробки та цивільного будівництва.

Науково-педагогічні працівники, аспіранти та студенти ННІ ДКТД беруть активну участь у різноманітних міжнародних програмах, які передбачають виконання наукових досліджень, проведення лекцій, обмін досвідом тощо, зокрема:

• завідувач кафедри ТДКМ Павло Бехта і старший викладач кафедри дизайну Наталія Бехта пройшли закордонне стажування у рамках програми Ulam та Еразмус+ в Познанському університеті наук про життя (м. Познань, Польща, 2022 р.);
• заступниця директора ННІ ДКТД Галина Ортинська і доцентка кафедри ТЗНС і Д та БЖД Галина Сомар взяли участь у тижневому тренінгу “lncreasing the digital competences of teachers of higher education institutions” у рамках міжнародного проєкту “Українсько-німецька освітня мережа для цифрової трансформації екологічної освіти” (“Ukrainian-German teaching network for the digital transformation of environmentaI education”) в Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина, 2022р.);
• директор ННІ ДКТД Володимир Маєвський, завідувач кафедри ТМВД Орест Кійко, завідувач кафедри ІТ Ігор Крошний, доцент кафедри ІТ Олександр Сторожук, старший викладач кафедри ІТ Володимир Яркун, аспірант кафедри ІТ Олексій Сінкевич пройшли закордонне стажування у рамках міжнародного проєкту “Joint Digital Future Project” (“Спільне цифрове майбутнє”) в Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина, 2021р.);
• старший викладач кафедри дизайну Петро Старух стажувався на кафедрі образотворчих мистецтв у Близькосхідному Університеті Турецької Республіки (Північний Кіпр, 2019 р.);
• доцент кафедри дизайну Олена Швець пройшла академічний тренінг у коледжах і університетах м. Торонто (Канада, 2018 р.);
• доцентка кафедри ТЗНС і Д та БЖД Галина Сомар пройшла наукове стажування у рамках програми Erasmus+ в Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина, 2018р. і 2022р.);
• завідувач кафедри ТДКМ Павло Бехта отримав низку індивідуальних грантів і разом зі старшим викладачем кафедри дизайну Наталею Бехтою пройшли закордонні стажування у європейських університетах: у рамках програми Erasmus+ – у Познанському природничому університеті (м. Познань, Польща, 2018р.); у Трансільванському університеті (м. Брашов, Румунія, 2019р.); у рамках програми COST Action CA 15216 – у Технічному університеті Зволена (м. Зволен, Словаччина, 2018р.); у рамках програми Transilvania Fellowship for Visiting Professor – у Трансільванському університеті (м. Брашов, Румунія, 2018р.). Два останні стажування – Павло Бехта пройшов індивідуально;
• аспірант кафедри ТДКМ Юрій Максимів проходив наукове стажування в Познанському університеті наук про життя (м. Познань, Польща, 2018р.);
• студент спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» Ярослав Себлій проводив наукові дослідження для виконання магістерської роботи у Трансільванському університеті (м. Брашов, Румунія, 2018р.), а студентка цієї ж спеціальності Ілона Гунько – в університеті прикладних лісових наук Ротенбурга (м. Ротенбург, Німеччина, 2019р.) у рамках спільного проекту BWU-FOKO з НЛТУ України. За результатами проведених студентами Ярославом Себлієм та Ілоною Гунько досліджень опубліковано у співавторстві з ними дві статті у відомих закордонних журналах “Forests” і “Polymers”, цитованих в наукометричних базах Scopus і Web of Science;
• доцент кафедри дизайну Остап Патик провів закордонні публічні лекції: для студентів факультету архітектури і художнього дизайну Ляонінського університету науки і технології (КНР) на тему “Мозаїка як вид монументального мистецтва. Історичні рефлексії, сучасні актуальні практики” (2019р.); для студентів кафедри українських культурних студій Українського інституту Америки, членів громади Ukrainian culture workhop, Ukrainian culture workhop у галереї “SV” на тему “Історія українського образотворчого мистецтва та особливості львівської школи живопису” (м. Нью-Йорк, США, 2022 р.).

Заслуговує на увагу форма міжнародної співпраці НПП ННІ ДКТД із закордонними підприємствами, зокрема:

• за сприяння польських фірм-виробників сушильних камер “LEKO” (доцент Юрій Губер) та “AMS-Еlektronik” (доцент Йосип Андрашек) організовано виставочні стенди з промислових елементів сушильного обладнання та системами автоматичного керування процесу сушіння деревини на кафедрі ТЗНС і Д та БЖД;
• група викладачів кафедри дизайну (завідувач кафедри Володимир Прусак, доцент Ростислав Купчик, доцент Зеновій Макар, старший викладач Юрій Прусак, старший викладач Ігор Пилипів, старша викладачка Наталія Бехта) і кафедри ТМВД (доцент Андрій Кушпіт, старший викладач Василь Солонинка, асистент Михайло Ільків, асистентка Наталія Чопенко) відвідали підприємства одного із світових лідерів з виробництва меблевої фурнітури, австрійської компанії Julius Blum GmbH в м. Хьохст та м. Дорнбірн, Австрія (2019р.).

Науково-дослідна діяльність в ННІ ДКТД здійснюється за пріоритетними напрямами, які відповідають таким стратегічним напрямам розвитку науки і техніки:

• Фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
• Збереження навколишнього середовища (довкілля).
• Ресурсозберігаючі технології в промисловості.
• Нові речовини і матеріали.

Для реалізації тематики наукової і науково-технічної діяльності кафедри інституту проводили наукові дослідження з таких основних напрямів: “Розробка теоретичних основ енергоощадних і екологозберігаючих технологій деревообробки, моделювання технологічних процесів, матеріалів і конкурентоспроможних конструкцій виробів з деревини сучасного дизайну”, “Розробка науково-технічних основ перспективних технологій та обладнання деревообробки”, “Дослідження з теорії і практики дизайну, мистецтва, культури та розвитку дизайн-освіти в Україні”, “Розроблення ресурсоощадних технологій пилопродукції, столярних та дерев’яних будівельних виробів”, “Створення нових композиційних матеріалів і розробки технологій їх виготовлення та вдосконалення технологій відомих композиційних матеріалів”, “Розробка технології виготовлення композиційних матеріалів з використанням нетрадиційний видів сировини та клеїв”, “Розроблення технології нетоксичних деревинних композиційних матеріалів на основі термопластів”, “Підвищення вогнестійкості дерев’яних конструкцій та споруд в будинкобудуванні на базі екологічно безпечних антипіренів”, “Розроблення технології виготовлення деревинних композиційних матеріалів із використанням відходів агропромислового комплексу”, “Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології”, “Розвиток теорії еколого-енергоощадного оброблення деревини та деревинних матеріалів”, “Технології та засоби математичного моделювання, оптимізації та системного аналізу нерівноважних фізичних процесів”.

У ННІ ДКТД проводиться значна кількість пошукових науково-дослідних робіт, які можуть бути запропоновані замовникам, зокрема:

• створення прогресивних енерго- та матеріалоощадних технологій та сучасного обладнання в лісопиляльно-деревообробному та меблевому виробництвах;
• створення техніки та технології біовогнезахисту деревини та дерев’яних конструкцій;
• розроблення та корегування науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у виробництві пилопродукції;
• розпилювання колод на пилопродукцію з урахуванням їх реальної розмірно-якісної характеристики та розроблення спеціалізованого програмного забезпечення для моделювання процесу розпилювання колод;
• розкрій пиломатеріалів на заготовки з урахуванням їх реальної розмірно-якісної характеристики та розроблення спеціалізованого програмного забезпечення для моделювання процесу розкрою пиломатеріалів;
• розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у виробництві столярних виробів та покриттів для підлоги;
• розроблення технологій термічного модифікування деревини;
• удосконалення технологічних процесів виготовлення деревинних композиційних матеріалів та модифікування деревини;
• розроблення технологій із використанням відходів агропромислового комплексу;
• розроблення рецептури і організація експериментально-дослідного виробництва клею з низьким вмістом формальдегіду для виробництва волокнистих плит;
• розробка технології виготовлення та прогнозування властивостей композиційних матеріалів з використанням нетрадиційних видів сировини і клеїв;
• підвищення декоративних і фізико-механічних властивостей та екологічних параметрів шпону і фанери в процесі їх термічної обробки;
• новітня енергозберігаюча технологія виготовлення фанери із шпону підвищеної вологості;
• розробка рецептури вітчизняного антипірену для виготовлення вогнетривкої фанери;
• розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат деревини у дерев’яному домобудуванні;
• удосконалювання технологічних процесів переробки деревинних відходів і низькоякісної деревини;
• абразивне оброблення деревини і деревних матеріалів;
• дослідження клейових композицій для склеювання деревини та деревинних матеріалів;
• розробка режимів та технологій гнуття деревини;
• дослідження процесів анаеробного перероблення органічних відходів;
• процеси склеювання та вивчення довговічності клейових з'єднань;
• процеси формування захисно-декоративних покриттів на деревині;
• проблеми утилізації деревинних відходів та повторне використання вживаної деревини;
• нові матеріали (композиційні матеріали, кристалічні структури, властивості);
• розроблення нових рецептур екологічно безпечних антипіренів як засобів захисту деревини та нових енергозберігаючих технологій їх використання;
• нові металокомплекси на основі ненасичених фосфорорганічних сполук як антиоксиданти і інгібітори в біохімічних процесах;
• одержання нових композиційних матеріалів на основі інтерметалічних сполук та дослідження їхньої кристалічної структури та властивостей;
• електрохімічне дослідження способів полімерних покрить металевих провідників;
• дослідження адсорбції водню інтерметалічними сполуками;
• хімічні засоби захисту і опорядження деревини;
• дослідження антропогенного та техногенного впливу на довкілля;
• вживана деревина та деревообробні технології: ресурсний потенціал, класифікація, методологія, концепція, використання, перероблення;
• дослідження закономірностей впливу використання вживаної деревини на фізико-механічні параметри одержаної продукції;
• прогнозування міцності деревинностружкових плит із вживаної деревини;
• моделювання технологічних процесів деревообробки;
• розроблення сучасних методів забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій;
• дослідження теорії і практики дизайн-освіти, системи неперервної екологічної підготовки майбутніх дизайнерів;
• дослідження теорії і практики дизайну меблів та середовища життєдіяльності людини;
• дослідження теорії і практики декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Результати фундаментальних та прикладних досліджень працівники та студенти ННІ ДКТД представляють на міжнародних та вітчизняних наукових та науково-технічних конференціях, а творчі роботи – на міжнародних та вітчизняних виставках, пленерах тощо. Співробітники ННІ ДКТД за період за останні чотири роки опублікували 83 наукові праці у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science.

Завідувач кафедри ТДКМ Павло Бехта гостьовий редактор низки спецвипусків в таких журналах, як “Polymers” (імпакт фактор журналу 4.329) “Forests” (імпакт фактор журналу 2.633) і “Coatings” (імпакт фактор журналу 3.236). Професор Павло Бехта також є членом редакційної колегії “Acta Fakultatis Xylologiae Zvolen” (WoS, Scopus).

Навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну утворився на основі факультетів, які, своєю чергою, упродовж років неодноразово змінювалися, зокрема: механічної технології деревини (деканами були доценти О.І. Янсон, В.Д. Бєлий, Е.М. Шишніашвілі, Б.А. Височин, С.М. Тімонін, І.І. Міхеєв); з 1963 року механіко-технологічний факультет (деканами були доценти К.І. Брикін та В.Ф. Качан). У 1975 році у звֹ’язку з великою чисельністю контингенту (понад 1800 студентів на стаціонарі і 300 вечірників) факультет був поділений на перший технологічний (декани доценти Р.Л. Якимович, М.І. Савенець) і другий технологічний (декани доценти Б.В. Прокопович, С.І. Грицишин, І.М. Заяць). У 1988р. обидва технологічні факультети об’єднано в один – технології деревообробки. Відповідно деканами були доцент М.І. Савенець, доцент О.Г. Плахтина, доцент Л.Я. Сорока, з 1996р. – професор Володимир Голубець, а з 2000р. – професор Володимир Максимів. У 2003 році назва факультету змінена на – Технологічний факультет. З 1 березня 2014 року на базі технологічного факультету утворено навчально-науковий інститут деревооброблювальних технологій і дизайну, який з 15 березня 2019 року перейменовано на навчально-науковий інститут деревообробних та комп'ютерних технологій і дизайну. З грудня 2018 року Навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну очолює професор Володимир Маєвський.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ

Петро Білей – випускник 1969 року, інженер-електромеханік з автоматизації процесів деревообробки, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, Заслужений діяч науки і техніки України, 1940-2020 рр. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%
BB%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Андрій Варениця – випускник 2009 року, дизайнер, засновник Львівської мануфактури меблів і столярних виробів “Varenycia Manufacture”. Компанія виготовляє меблі для України, Австрії, Іспанії, Польщі, Туреччини, Франції, Німеччини. Відкрив дочірню компанію у Варшаві. На базі власного виробництва кухонь Prosta разом з партнерами розробив систему Firanka для облаштування місць та простору для переселенців зі Сходу України.

https://www.instagram.com/andriyvarenycia/; https://smartpeople.ua/ajax/expert-info?id=18;

https://varenycia.com/

Юрій Дадак – випускник 2002 року, інженер-технолог деревообробки, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів, поет, фундатор Громадської організації “Літературно-просвітницький проект “Дух Нації”, громадський діяч, засновник ТМ “Ґвер”, боєць 24-ої окремої механізованої бригади ім. Короля Данила, нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно), 1980-2022 рр. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D1%84

Тетяна Дуляба – випускниця 2013 року, дизайнер, креативна молода художниця, продовжила навчання в Альбермарі (штат Північна Кароліна, США) в коледжі дизайну. Головна дизайнерка великої інвестиційно-девелоперської компанії “Saga Construction”.

https://homesbysaga.com/saga-team/tanya-dulyaba/

Сергій Євтушик – випускник 1998 року, відомий дизайнер інтер’єрів, під чиїм керівництвом реалізовано понад 200 об’єктів приватного і громадського призначення. 11 років очолював дизайн-бюро відомої компанії-лідера з виробництва вітчизняних меблів “Меркс”. (https://www.instagram.com/serge_spy/)

Олександр Капінос – випускник 2006 року, інженер-технолог деревообробки, Герой України, Герой Небесної сотні, громадський активіст, підприємець, 1984-2014 рр. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%81_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)

Володимир Каралюс – випускник 2007 року, відомий дизайнер інтер’єрів та авторських виробів. Його роботи опубліковані в кращих виданнях з дизайну (“Салон”, “Design Diffusion News” тощо). Спроєктував стіл “Ballon” для італійського бренду “Natevo”, представлений на 61-му Міланському меблевому салоні в Італії (18-23.04.2023р.), який запущено у виробництво. (https://ceramika-design.com/about)

Василь Козар – випускник 2008 року, інженер-технолог деревообробки, власник електромонтажної компанії “Ампераж”. (https://amperage.com.ua/)

Андрій Костриця – випускник 2006 року, інженер-технолог деревообробки, генеральний директор ТзОВ “Барлінек Інвест”. (https://www.barlinek.ua/)

Василь Кошіль – випускник 2007 року, дизайнер, засновник, директор та дизайнер меблевої фабрики “Мебус” (м. Буськ, Львівська обл.). Щорічна участь в міжнародних виставках: Німеччина, Польща, Італія, США. Експорт в різні країни світу: Молдова, Румунія, Угорщина, Польща, Латвія, Литва, Естонія, Швеція, Словаччина, Голандія, Бельгія, Німеччина, Франція, США, Канада, Австралія.

(https://mebus.com.ua/)

Ірина Литвин – випускниця 2011 року, магістр хімічної технології переробки деревини, інженер-технолог ТОВ “Свісс Кроно”. (https://www.swisskrono.com)

Оксана Мазур – випускниця 2000 року, дизайнерка, художниця-графік, книжковий ілюстратор (проілюструвала близько 130 видань), поетеса (3 поетичні збірки у співавторстві), письменниця (2 видані романи), членкиня творчого активу Національної спілки художників України, членкиня Національної спілки письменників України.

(https://starylev.com.ua/old-lion/author/oksana-mazur)

Володимир Максимів – випускник 1980 року, інженер-технолог з автоматизації, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, декан, директор інституту, проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України, 1956-2019 рр. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)

Володимир Нісевич – випускник 2004 року, дизайнер, викладач відділу “Дизайн меблів” Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Наукові та творчі інтереси: Проєктування та розробка конструкторської документації меблів, предметів інтер’єру; дослідження і впровадження в навчальному процесі проєктування і виготовлення дитячих меблів та іграшок з елементами традиційного гуцульського декору. У творчому доробку високопрофесійні твори з різьблення по дереву для сакральних споруд та житлового середовища.

(http://kipdm.lnam.edu.ua/kafedry/dekoratyvno-prykladnoho-mystetstva/vykladachi-kafedry-dpm/nisevych-volodymyr-zinoviiovych)

Ігор Пишник – випускник 1978 року, інженер-технолог деревообробки, кандидат технічних наук, доцент, директор СП “Ройек-Львів”. Продаж деревообробного обладнання. Виробництво та продаж промислових та побутових твердопаливних котлів.

(http://rojek-lviv.com/)

Роман Салдан – випускник 2006 року, інженер-технолог хімічної технології переробки деревини і рослинної сировини, кандидат технічних наук, засновник, бенефіціар ТзОВ “Вудман груп”.

(https://opendatabot.ua/c/41998269)

Петро Сметана – випускник 2008 року, дизайнер, відомий український художник, член Національної спілки художників України. Персональний проєкт “Воскресіння” Петра Сметани відкрито в рамках групового проєкту Європейського культурного центру під час 59-ї Венеційської бієнале, 2022 р. Учасник міжнародних виставок в Україні, Польщі, США, Нідерландах, Туреччині, Іспанії, Болгарії, Китаї, Кіпрі.

(https://art.lviv-online.com/petro-smetana/; http://petrosmetana.com.ua/main/)

Юрій Стогній – випускник 1995 року, інженер-технолог деревообробки, віце-президент, директор компанії SoftServe.

(https://www.softserveinc.com/uk-ua/about-us/leadership-team)

Олег Шепелюк – випускник 1999 року, інженер-технолог деревообробки, кандидат технічних наук, засновник, бенефіціар ТзОВ “Вудман груп”.

(https://opendatabot.ua/c/41998269)

Значних досягнень у діяльності ННІ ДКТД досягнуто завдяки відомим науковцям, які працювали і працюють на кафедрах інституту, діляться досвідом з колегами та передають знання студентам, зокрема:

Професор Павло Бехта у 2022 році вдруге поспіль за підсумками року увійшов у топ-2% найцитованіших науковців світу. Це традиційний щорічний рейтинг, який проводить видавнича компанія Elsevier за підтримки ICSR Lab (Updated science-wide author databases of standardized citation indicators) на основі профілів вчених на Scopus. Усього в цей список потрапило 108 українців (14 з Львівської області) із майже 190000 науковців з усього світу. А також у 2022 році професор Павло Бехта обраний дійсним членом Міжнародної академії науки про деревину (The International Academy of Wood Science – IAWS), є першим і наразі єдиним дійсним членом цієї престижної інституції від України.

Професор кафедри дизайну Станіслав Мигаль – кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня (2006 р.), член правління Спілки дизайнерів України, лауреат обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури у 2018 р., удостоєний почесного звання “Заслужений діяч мистецтв України” (2018 р.), нагороджений Державною стипендією видатним діячам культури і мистецтва (2019 р.).

Доцент кафедри дизайну Юрій Ямаш “За значні досягнення в професійній кар’єрі та громадській діяльності, етичність та благородство, щиру дружбу та ефективну співпрацю, як гідний приклад суспільству” нагороджений Дипломом “Гордість Львівщини” за національним рейтингом 2019 та 2021 років 100 чоловіків України, також удостоєний честі бути членом Ради експертів Міжнародної премії імені Івана Франка (2021 р.).

Доценту кафедри дизайну Остапу Патику, за значну творчу роботу та громадську діяльність, присвоєно почесне звання “Заслужений діяч мистецтв України” (2018 р.). Нагороджений: Медаллю Данила Галицького мерією Львова (2019 р.); Почесною грамотою за участь у відновленні державності України з 1987-1991 рр. (2021 р.); Почесною відзнакою Львівської обласної ради “30 років Незалежності України” (2021 р.); Подякою голови обласної державної адміністрації Львова “За високу професійну майстерність, популяризацію українського мистецтва та за участь у благодійних мистецьких аукціонах “Руки для МАМИ” (2022 р.).

Доцент кафедри дизайну Володимир Тарнавський за педагогічну роботу відзначений МОН України нагрудним знаком “Відмінник освіти України (2006 р.), за творчу роботу присвоєно почесне звання “Заслужений художник України” (2009 р.).

Доцентці кафедри дизайну Тамарі Волошенко за значну творчу роботу присвоєно почесне звання “Заслужений художник України” (2009 р.).

Доцент кафедри дизайну Володимир Прусак – член Спілки дизайнерів України, член-кореспондент ЛАН України, за наукову, творчу, навчально-виховну роботу з підготовки майбутніх дизайнерів відзначений: Почесною грамотою МОН України (1999); нагрудним знаком “Відмінник освіти України” МОН України (2004 р.); нагрудним знаком “Подяка” мера Києва (2006 р.); “Подяка” Міністра освіти України (2008 р., 2014 р.); Почесна грамота Спілки дизайнерів України (2006, 2007, 2009, 2013 рр.); нагрудним Срібним знаком Львівської національної академії мистецтв (2016 р.); Почесним Дипломом Національної академії мистецтв України (2016 р.); “Подяка” Міністра культури України (2018 р.); Грамотою Львівської обласної ради (2018 р.). Також, удостоєний честі бути Членом журі: з присудження обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури (2018-2020 рр.); Першого Всеукраїнського галузевого конкурсу “Меблевик року” серед членів “Української Асоціації Меблевиків” (2018 р., м. Київ).

Творчий колектив у складі викладачів інституту Володимира та Юрія Прусаків, Віктора Прокопенка, Станіслава Навротного перемогли у конкурсі з розроблення крісла театрального для Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Ці крісла були виготовлені до святкування 100-річчя від дня заснування Першого Національного театру України і сьогодні є окрасою глядацького залу, за що колектив отримав “Подяку” Міністерства культури України (2018 р.).

Старша викладачка кафедри дизайну Оксана Мазур вийшла в суперфінал Всеукраїнського поетичного конкурсу “Гайвороння” (м. Київ, 2018 р.), а також стала лауреатом третьої премії Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. І. Чендея (м. Ужгород, 2018 р.), нагороджена дипломом переможця у Конкурсі “Голоси Севами” Міжнародного фестивалю авторської поезії та пісні “Sevama fest 2020” (м. Київ) у номінації “Поезія”; а також нагороджена диплом учасника Міжнародного конкурсу короткої прози ім. І. Чендея у номінації “Проза”.