Рис. 2. Пошліфовані та відскановані керни сосни звичайної на моніторі 

  Рис. 3. Річні кільця, утворені діяльністю камбію

 Рис. 4. Вивчення закономірностей розташування річних кілець    

Рис. 5. Із науковим керівником, деканом факультету лісу і довкілля, професором Тобіасом Кремером (Фото: Ц. Цаймехе)

Висока інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників, актуальний досвід й особисте переживання були присутніми протягом усієї роботи.

Цікавим досвідом було застосування мови програмування Rі програмного середовища для статистичних обчислень, аналізу та зображення даних в графічному вигляді.

Наступні тижні роботи відбувалися у домашньому офісі через ситуацію із коронавірусом COVID-19.

Наукове керівництво моїм стажуванням здійснював декан факультету лісу і довкілля, професор Тобіас Кремер (рис. 5). Результатом нашої співпраці стали дві статті про стале користування деревиною робінії звичайної на постіндустріальних територіях України (“Екологічна оцінка деревини робінії звичайної та рекультивованих відвалів шахт, як резервної території для її вирощування”) та досвід Німеччини у відтворенні післягірничих ландшафтів, які були порушені видобутком бурого вугілля (“Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи”). Завершується робота над третьою статею (“Водогосподарська рекультивація порушених добуванням бурого вугілля земель Німеччини”).

Одночасно проводилася робота із студентами-екологами у Віртуальному навчальному середовищі НЛТУ України. Дуже важливим для роботи в сучасних умовах є наявність якісних технічних засобів і ліцензійного програмного забезпечення.

Німеччина має багаторічний досвід лісового господарства за наближеними до природних принципами та рекультивації девастованих гірничодобувною промисловістю ландшафтів. Наприклад, за останні 20 років федеральним урядом країни у відтворення ландшафтів Східної та Центральної Німеччини, порушених добуванням бурого вугілля, інвестовано майже 9 мільярдів євро. Вивчення застосовуваних підходів та методів, аналіз екологічних переваг і ризиків є корисним для України. Це допоможе підвищити ефективність наукових досліджень та сприяти розробленню практичних рекомендацій, а у моєму випадку – ще й покращити якість навчальних матеріалів (дисципліна “Лісомеліорація девастованих ландшафтів” для магістрів-екологів).

Моя участь в програмі “Дослідження для викладачів університетів і вчених, 2019” допомагає підвищити особисту кваліфікацію в галузі науки, освіти та мови, а також індивідуальний досвід.

Будь-яка допомога для іноземця у відрядженні є дуже важливою, особливо у цей складний час, викликаний поширенням коронавірусу COVID-19. Я щиро вдячна Німецькій службі академічних обмінів (DAAD), яка надала мені підтримку і постійно турбується за моє безпечне перебування за кордоном.

Доцент кафедри екології

Уляна Башуцька