Міжнародні зв’язки є одним із пріоритетних напрямів діяльності університету. Основні напрями співпраці університету із зарубіжними навчальними закладами: виконання спільних наукових проектів; короткотермінові обміни експертами, викладачами, студентами; читання лекцій провідними зарубіжними професорами та науковцями; стажування науковців і студентів у передових закордонних університетах та наукових установах; організація міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів та участь у них; підготовка аспірантів, ознайомлення зарубіжних лісівників і студентівіз веденням лісового господарства в Україні. Університет є членом і бере участь у роботі таких міжнародних організацій:

• ІЮФРО — Міжнародна спілка лісових дослідницьких організацій;
• EFI — Європейський лісовий інститут;
• IFSА — Міжнародна асоціація студентів-лісівників;
• SILVA NETWORK — Академічна мережа європейських університетів;
• МІАРЕП — Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем;
• COST — Європейська кооперація в галузі науковихі технічних досліджень;
• Confederatia Consilva — Рада європейських лісівників.

Університет співпрацює з такими вищими навчальними закладами та науковими установами зарубіжжя:

• Університет м. Йорк (Великобританія);
• Університет м. Гент (Бельгія);
• Білоруський державний технологічний університет, м. Мінськ (Білорусь);
• Вища лісотехнічна школа Мадридського політехнічного університету (Іспанія);
• Університет м. Падуя (Італія);
• університети м. Фрайбурга, Мюнхена, Дрездена, Еберсвальде (Німеччина);
• Вища сільськогосподарська академія, м. Краків;
• Університет ім. М. Кюрі-Склодовської, м. Люблін;
• Головна школа сільського господарства та Науково-дослідний інститут лісового господарства, м. Варшава;
• Природничий університет у м. Люблін (Польща);
• Московський державний університет лісу, м. Митищі;
• Санкт-Петербурзька лісотехнічна академія, м. Санкт-Петер-бург;
• Воронезька лісотехнічна академія, м. Воронеж;
• Уральський державний лісотехнічний університет, м. Єкатеринбург (Росія);
• Університет Валахія, м. Тарговіште (Румунія);
• Зволенський технічний університет (Словаччина);
• Університет Караелмас, м. Зонгулдак (Туреччина);
• Університет лісового господарства і деревинознавства, м. Шопрон (Угорщина);
• Чеський сільськогосподарський університет, м.Прага;
• Університет агрономії і лісу ім. Менделя, м.Брно (Чехія);
• Федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів, м. Бірменсдорф (Швейцарія).

Із 1995 р. науковопедагогічні працівники та студенти університету залучені до виконання Загальноєвропейської програми створення географічних культур бука європейського, яку координує міжнародна організація ІЮФРО. Відповідно до цієї програми у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті на площі 2,5 га створено культури бука з різних європейських країн. У 1998 р. в межах цього експерименту здійснено другий етап закладання географічних культур бука європейського у Львівському держлісгоспі (представлено40 варіантів). Спільно з університетом ім. М. Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща) та Львівським державним університетом ім. І. Франка науковці університету виконали Міжнародну програму «Наукові основи збереження та раціонального використання екосистем «Розточчя». Галузева науково-дослідна лабораторія шліфування деревини і деревинних матеріалів кафедри технології матеріалівта інженерної графіки (наук. керівник — професор В. М. Голубець) впроваджує свої наукові розробки в Білорусі та Російській Федерації. Найзначнішими досягненнями університету на теренах міжнародної співпраці в 2012–2013 навчальному році були:– прийняття університету до Ради європейських лісівників (Counsil of European Foresters — CEF) та обрання академіка НАН України Ю. Ю. Туниці віце-президентом CEF, а доцента І. П. Соловія — членом Консультаційної групи лісових експертів SEF (рішення від 25.09.2012 р.). Рада європейських лісівників об’єднує організації, які разом налічують·понад 58 400 членів. Участь у діяльності Ради покращує доступ до інститутів ЄС (Європейський парламент, Рада Європи, Європейська комісія) та установ Ради Європи (Парламентської асамблеї, Комітету міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад, Конференції міжнародних неурядових організацій Ради Європи). Діяльність організації сприяє утвердженню іміджу, різних форм діяльності, прав та обов’язків лісівників у Європіта світі, зокрема через міжнародні організації — ООН, Раду Європи та ЄС, а також організації у європейських країнах;– делегація університету у складі ректора професора Ю. Ю. Туниці та начальника інформаційно-обчислювального центру С. Н. Краєвського взяла участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Нова спадщина для нової економіки» в м. Гайя (Португалія) у січні 2013 р.

Конференція була присвячена проблемам імплементації рішень Саміту ООН із питань сталого розвитку «Ріо+20». На підставі доповіді ректора та участі в заключному засіданні робочої групи конференції (18.01.2013 р.) міжнародна наукова спільнота підтримала ініціативи, заявлені Україною на Саміті ООН із питань сталого розвитку «Ріо+20»:

а) про створення Екологічної Конституції Землі та заснування Світової екологічної організації;

б) Міністерства освіти і науки України — щодо екологізації освіти;

За результатами цієї конференції МОН України підтримав ініціативу щодо проведення в 2013 р. на базі університету Міжнародної конференції з екологізації освіти. 21–22 травня 2013 р. у Таврійському палаці (м. Санкт-Петербург) пройшов VI Невський міжнародний екологічний конгрес. Організаторами конгресу стали Міжпарламентська асамблея держав-учасників СНД і Рада Федерації Федеральних зборів Російської Федерації, офіційними партнерами —Виконавчий комітет СНД та Організація ООН із промислового розвитку (UNIDО).
·У роботі Конгресу брали участь майже 2 тис. делегатівіз 26 країн світу. Основною місією Невського міжнародного екологічного конгресу є сприяння формуванню міжнародної системи екологічної безпеки. Ректор університету академік Ю. Ю. Туниця виступив на пленарному засіданні Конгресу з доповіддю на тему «Екологічна Конституція Землі як важливий фактор формування екологічної культури, «зеленої» економіки та міжнародної системи екологічної безпеки». Крім того, він брав участь у дискусіях на круглому столі № 6 щодо екологізації освіти та вніс пропозиції до Підсумкової резолюції Конгресу про необхідність включення екологічної складової до освітніх і культурних програм, важливість інтеграції набутого досвіду та сучасних наукових знань. За результатами багатосторонньої та багатолітньої наукової співпраці з провідними університетами США та Європи доцент І. П. Соловій у грудні 2013 р. успішно захистив докторську дисертацію, затверджену ВАК України в травні 2014 р. Доцент І. М. Сопушинський захистив докторську дисертацію в липні 2014 р. Доценти О. М. Адамовський, В. В. Лавний та О. Г. Часковський успішно працюють над завершенням докторських дисертацій. Аспіранти Ю. С. Миклуш і Р. Б. Щупаківський після наукового стажування у провідних установах Австрії та Німеччини достроково подали до захисту та успішно захистили кандидатські дисертації.За результатами наукового стажування за кордоном аспіранти Н. І. Регуш та Н. І. Груник отримали від закордонних університетів річні гранти для завершення та захисту своїх дисертацій. Це свідчить про високу оцінку підготовки аспірантів фахівцями провідних університетів·Європи та про ефективність їхнього стажування й навчання за кордоном. Упродовж 3–5 червня2013 р. в університеті відбулася Міжнародна наукова конференція ІЮФРО на тему «Букові праліси: природний еталон для управління і збереження біорізноманіття, лісових ресурсів та екосистемного сервісу». Організаторами конференції виступали Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу та ландшафтів, Національний лісотехнічний університет Українита Карпатський біосферний заповідник. Оргкомітет від університету очолював доцент кафедри лісівництва Василь Лавний, Науковий комітет — професор, доктор Крістоф Шайдеггер зі Швейцарії. В роботі конференції взяли участь 152 учасники, з них 110 — із 23 зарубіжних країн, зокрема з Албанії, Австрії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Данії, Ірану, Іспанії, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, США, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Японії. Найчисельнішими були делегації з ФРН (25 осіб), Швейцарської Конфедерації (16), Чеської Республіки (вісім), Королівства Іспанія (шість) та Румунії (шість). Метою конференції був обмін знаннями про динаміку, різноманітність та екологічні функції букових пралісів між науковцями, практиками лісового господарства, фахівцями з біорізноманіття й керівниками природоохоронних територій. У 2012 та 2013 рр. 23 науково-педагогічних працівників університету проходили підвищення кваліфікації у провідних закордонних університетах і науково-дослідних установах 12 країн світу. 18 студентів пройшли ознайомчо-виборчу практику в закордонних лісогосподарських підприємствах ФРН та Польщі, шестеро — брали участь у міжнародних студентських наукових конференціях. У 2012–2013 навчальному році студенти, аспіранти та науковці університету здобули 11 міжнародних наукових ґрантів. Як автори ідеї прийняття світовим співтовариством Еко-логічної Конституції Землі (ЕКЗ) вчені університету провели:– у червні 2007 р. — Міжнародну Інтернет-конференцію «Екологічна Конституція Землі — основний закон збереження спільної природної спадщини людства для його добробуту і сталого розвитку»;– у грудні 2009 р. — Міжнародну наукову конференцію «Глобальні зміни клімату: загрози людству та механізми відвернення». Питання ЕКЗ були проголошені університетом також на:– Міжнародному освітньому ярмарку у Варшаві (Польща) в березні 2008 р.;– 14-й Конференції ООН з проблем глобальних змін клімату на Землі в Познані (Польща) у грудні 2008 р.;– Невських міжнародних екологічних конгресах у Санкт-Петербурзі (Росія) у травні 2011 р. та травні 2013 р.;– Конференції ООН з питань сталого розвитку «Ріо+20» у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) в червні 2012 р.;– Міжнародній науковій конференції «Нова спадщина для нової економіки» у Гайї (Португалія) у січні 2013 р. Обсяг фінансування за отриманими університетом міжнародними грантами за 2007–2013 рр. становив 5 млн 727 тис. грн. Зміцненню наукових контактів із зарубіжними університетами сприяло присвоєння вченою радою університету звання Почесних докторів університету (Doctor honoriscausa) професору Юрію Солтису (США), доктору Гельмуту Колю (ФРН), професору Гансу Ессманну (ФРН), ректору Українського вільного університету, професору Леоніду Рудницькому (ФРН), професору Ноелю Лусту (Бельгія), професору Давіде Петтенелла (Італія), доктору Гансуюргену Доссу (ФРН), доктору Рольфу Бйоме (ФРН), професору Ріхарду Бруннеру (ФРН), проф. Маріану Весоловскі (Польща). За ініціативи професора Солтиса та його власним коштом встановлено чотири студентських стипендії ім. першого Почесного доктора університету професора Солтиса (США).