Під час заходу, учасники мали змогу ознайомитись з дендрологічною частиною Ботанічного саду НЛТУ, екскурсію по якому проводив доцент кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу Юрій Мельник. Науковець звернув увагу на те, що на території м. Львова функціонують такі важливі заповідні об’єкти як парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення Стрийський парк, Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка, Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України та ін. В їх насадженнях зосереджена значна кількість автохтонних та інтродукованих видів деревних рослин, які охороняються на різних рівнях: світовому (Міжнародний союз охорони природи – МСОП), міжнародному (Європейський червоний список, Бернська конвенція), державному (Червона книга України) та регіональному.
Акцентував увагу на те, що Історія розвитку ботанічних садів невіддільна від історії інтродукції дерев і чагарників. Поряд з інтродукційними, навчальними та дослідницькими завданнями важливою діяльністю дендрологічних парків у всі часи була просвітницька діяльність. Дендропарки служать джерелом розповсюдження знань про рослинний світ і задовольняють потреби культурного відпочинку, а також є об’єктами заготівлі садивного матеріалу (насіння, живців тощо) інтродуцентів і цінних форм автохтонних видів.
В останні десятиліття виникла та набула дуже важливого значення проблема охорони довкілля. З розвитком промисловості, сільського, водного та лісового господарств, урбанізації проходить процес збіднення природної флори. Дендрарії набувають все більшого значення як сховища генофонду видів і форм рослин, які можуть бути втрачені для майбутніх поколінь.
Одна з умов покращення урбогенного довкілля – створення зелених деревно-чагарникових насаджень шляхом підбору асортименту із декоративних аборигенних та адаптованих інтродукованих видів рослин. Важливим фактором адаптації поряд з біологічною стійкістю особин є їх репродуктивна здатність.
Визначальний етап тут – формування і розвиток генеративних органів, насамперед, цвітіння. Біологічні процеси цього періоду зумовлюють подальше функціонування рослин і через наступне плодоношення забезпечують їх відновлення та закріплення в регіоні інтродукції.
За час екскурсії особливу увагу звернено на екземпляри цінної хвойної породи родом з Північної Америки псевдотсуги Мензіса (дугласія зелена). У цьому контекстів було згадано Винниківський дендропарк, створений 124 роки тому нашими попередниками – професором Станіславом Соколовським і слухачами Вищої лісової школи у Львові. Там на площі 2,0 га у 1898-1913 роках була закладена дослідна ділянка, де висадили 62 види дерев, який може стати об’єктом наступних семінарів.
Сам навчальний семінар відбувся в приміщенні Музею деревини НЛТУ України. Його проводив завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу, професор Леонід Осадчук. Було представлено презентації з будови деревини та кори, дана характеристика деревини різних видів дерев, які найчастіше використовуються у міських насадженнях, а також охарактеризовано основні ознаки (вади) деревини та пошкодження у цих дерев. Жваву дискусію викликало питання щодо практики проведення експертиз санітарного та аварійного стану дерев у міських парках та вуличних насадженнях. Зокрема, професором наголошено, що дерева тополь, верб, гіркокаштанів у міських насадженнях часто мають стовбурові гнилі, ознаки всихання і відмирання крони, пошкодження кореневої системи. Тому вони складають реальну загрозу падінню на тротуар та на проїзну частину, прибудинкові території або дитячі майданчики. Особливо небезпечними такі дерева є під час дощової та вітряної погоди. Таким чином, для запобігання нещасним випадкам, а саме: травмування людей та пошкодження автомобілів і будівель необхідно здійснювати ретельні обстеження міських насаджень, а ушкоджені дерева повинні бути зрізані як такі, що є аварійними, мають незадовільний санітарний стан і потребують негайного зрубування і заміни на більш естетичні деревні види. Часто у міських забудовах площа живлення дерева є обмеженою штучними спорудами і коли дерево досягає певного віку та значних розмірів за висотою, обмежена за площею коренева система не здатна достатньо міцно утримувати рослину у вертикальному положенні. Також наголошено, що декоративні дерева потребують регулярної обрізки, яка допомагає стримувати розростання крон дерев у вуличних насадженнях.
Учасники обговорили нормативно-законодавчу базу щодо благоустрою населених пунктів, правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів і необхідність її удосконалення. Також розглянули інструментарій та методологію для проведення експертиз щодо санітарного та аварійного стану дерев у містах та визначення ступеня їх пошкодження, а колега Piotr Tyszko-Chmielowiec поділився власним досвідом з цих питань.
Після навчальної частини, учасники мали змогу ознайомитись з експонатами в Музеї деревини, в якому пропонується до уваги зокрема і єдина в Україні унікальна колекція зразків деревини рослин з різних континентів Землі, зібрана проф. Євстахієм Волощаком на початку XX ст. Це третя частина зборів професора Львівської Політехнічної школи Євстахія Волощака, засновника львівської ботанічної школи XIX-XX ст., яку у 1909 році він поділив на три частини та передав їх у різні наукові установи: Науковому товариству ім. Шевченка у Львові, Природничому музею у Відні та Академії умінь у Кракові. Колекція зразків тканин стебел дивом вціліла в часи воєн та післявоєнних перебудов Львова, кілька разів перевозилася у межах міста і одержала свою постійну прописку в "Музеї деревини" кафедри ботаніки.
Завершили зустріч інспектуванням деяких дерев-довгожителів Ботанічного саду НЛТУ України.
Діагноз таксонів науковці визначали за комплексом ознак і властивостей, характерних для дерев. Сучасний стан дерев встановлювали за даними детального огляду стовбура, крони, пагонів та генеративних органів з використанням спеціальних пристосувань.
Дякуємо всім учасникам, які були присутні на навчальному семінарі і за їх вклад в розвиток Музею деревини! Щира подяка Олені Яворській за інтерес до Музею та об’єднання колег і професіоналів своєї справи, разом з якими час пролетів швидко і цікаво.
Чекаємо наступних зустрічей!
Автори статті: Леонід Осадчук, Юрій Мельник, Ірина Богачук
Фото: Ірина Богачук