У 988 році князь Володимир Великий, усвідомлюючи визначальне значення світогляду та релігії в житті особистості та держави, зробив доленосне рішення для країни – прийняття та упровадження християнства. З того часу християнство стало невід’ємною частиною особистісного, культурного та суспільно-політичного життя усіх поколінь українців. Християнські цінності були взяті за основу для функціонування та розвитку освіти, науки, культури, права та економіки.
У часи панування радянського тоталітарного режиму після перевороту 1917 року християнство було фактично вилучено з активного суспільного життя, а на зміну християнській моралі прийшла комуністична ідеологія. У цей час були фізично і морально знищені тисячі священників, зруйновані і перепрофільовані храми, грубо потоптані релігійні вірування українців та культурна спадщина нашого народу. Відтоді стала очевидною небезпека впровадження на державному рівні комуністичної антихристиянської (атеїстичної) ідеології, яка має жахливі наслідки: антидуховність, аморальність, насилля, геноцид, низький рівень культури, корумпованість, цинізм тощо. Комуністична атеїстична ідеологія спустошила не лише душі громадян Радянського Союзу, але й зробила багато шкоди для інших народів та країн в Європі, Азії, Америці та Африці, так званого соціалістичного табору.
Після здобуття незалежності у нашій країні відбувалося духовне відродження, переосмислення цінностей релігійної культурної спадщини та значення свободи. Зокрема, віра в Бога знайшла відображення у преамбулі до Конституції України, а Президенти України під час інавгурації дають клятву на Пересопницькому Євангелії. Такі християнські свята, як Різдво Христове, Пасха, Трійця, Покрова, стали відзначати на державному рівні в Україні.
Християни продемонстрували свою активну соціальну позицію через благодійні, просвітницькі, реабілітаційні, гуманітарні програми серед різних верств населення нашої країни. Зокрема, це стосується створення благодійних фондів, лікарень, сирітських притулків, реабілітаційних центрів для допомоги нарко- та алкозалежним, центрів допомоги людям з особливими потребами, безліч просвітницьких та творчих програм для дітей та дорослих громадян нашої країни. Не можна переоцінити значення новостворених інституту капеланства в ЗСУ, поліції, лікарнях, тюрмах тощо, що давно та ефективно практикується в багатьох країнах Європейського Союзу та США
