От і закінчився цей незвичний карантинно-дистанційний семестр – 2-й семестр 2019-20н.р. Незвичний як для студентів, так і для викладачів: не всі студенти змогли відразу мобілізуватися і включитися в дистанційну роботу, не всі викладачі змогли відразу опанувати технології і сервіси дистанційної комунікації. Заради справедливості слід сказати, що перші тижні карантину «вдарили» психологічно по всіх нас, і на першому місці були думки – як бути? Чи виходити взагалі з хати? Чи робити якісь стратегічні продовольчі запаси? Де набрати захисних масок? Скільки це все триватиме? Але зрештою людина адаптується до всього, перший шок трохи минув. І прийшло розуміння того, що життя триває, навчання і сесію ніхто не відміняв.
Після оголошення карантину студенти роз’їхалися по домівках, залишивши в гуртожитку свої конспекти, недокінчені роботи з рисунку, живопису, креслення курсових проектів, а також фарби, креслярський папір та приладдя – вважаючи, що повернуться через 2 тижні продовжувати навчання. Хто ж міг передбачити, що 2 тижні карантину розтягнуться на 3 місяці ізоляції! Справжньої ізоляції по місцях проживання, так як і автобусне, і залізничне сполучення було припинене.
Викладачам теж треба було переосмислити, як провести другу половину семестру в умовах карантину. Тим більше, що якраз надходив термін проведення 1-го модуля. І почалася робота: створення Класрумів і наповнення їх завданнями для студентів, спілкування в Zoom, Meet, Viber, Telegram. Викладачі образотворчих дисциплін найбільш ефективно спілкувалися зі студентами у Viber і Telegram, так як ці ресурси дозволяють легко і швидко консультувати, надсилаючи студентам відразу ескізи, зауваження. Технічна дисципліна «Конструювання» вимагає багато пояснень і зображень, що також можна було швидко зробити у Viber. Але, з іншої сторони, така комунікація забирає багато часу викладача, який змушений більше уваги приділяти індивідуальній роботі зі студентами.
В результаті виявилося, що не все так страшно, і модульний контроль було проведено. Правда, студенти-дизайнери зіштовхнулися з несподіваною проблемою – браком паперу та професійних фарб для живопису, які вони залишили в гуртожитку, а спеціалізовані магазини були зачинені. Те ж саме – з ватманом великого формату для курсових проектів. Щоб все-таки виконати креслення, довелось дещо змінити вимоги і зменшити масштаби зображень. Слід відзначити, що майже всі наші студенти з розумінням ставилися до ситуації, що склалася, і знаходили вирішення проблем.
Результати дистанційної сесії практично не різнилися від звичних. Зокрема, хочеться відзначити групу Д-21. З 1-го курсу студенти цієї групи дуже старанні, допитливі, активні з усіх дисциплін. Виконуючи курсовий проєкт з «Конструювання», застосували знання, одержані під час вивчення дисципліни «Комп’ютерне забезпечення» – векторні графічні редактори CorelDraw, SketchUp, в яких і виконували курсовий проект. Професійну для меблевиків програму автоматизованого проектування Pro100 декілька студентів освоїли додатково, після екскурсії в меблевий салон Sogor, де їм запропонували провести безкоштовне навчання.
Звичайно, ми всі сподіваємося, що новий 2020-2021 навчальний рік почнемо не дистанційно, а в наших аудиторіях. Читатимемо лекції не на одноманітний монітор в Zoom чи Meet, а дивлячись на студентів в аудиторії, відчуваючи їх реакцію та взаємодію. Проводити засідання кафедри не online, а у викладацькій кафедри дизайну. Але за ці місяці було багато і позитивних моментів, які слід взяти на замітку для оптимізації організації освітнього процесу.
Cтарший викладач кафедри дизайну
Наталія Бехта
