Напередодні відзначення 120-річчя з часу відкриття Львівський оперний театр отримав чудовий подарунок – монографію «Архітектура Львівської опери» авторства кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри дизайну НЛТУ України Юрія Ямаша.
Юрій Ямаш постійно в творчих і наукових пошуках. У мистецьких колах Львова він відомий як експерт і дослідник творчості художника Івана Труша. Окрім того, ще й театрознавець – член Спілки театральних діячів України. Його доробок: 146 художніх виставок, з них 26 – персональні; 10 монографій, 11-а – «Архітектура Львівської опери».
Презентація книги відбулася 29 вересня 2020 р. у глядацькій залі оперного театру. Ця урочиста подія – у низці заходів, які заплановані в рамках святкування ювілею оперного театру. Вже відбулися: святковий Гранд-концерт солістів Львівської опери і запрошених співаків; лекції про відому куртину (завісу) «Парнас»; виставки в фойє театру давніх листівок із зображенням
Львівської опери; сценографії Народного художника України Євгена Лисика.
Попереду ще багато інших заходів.
Юрій Ямаш декілька років присвятив цьому фундаментальному дослідженню. Ним зібрано багато матеріалів в архівах, проаналізовано роботи попередників – істориків, мистецтвознавців, більшість з яких фрагментарно розглядали окремі аспекти архітектури Львівської опери. Автор монографії фахово і вичерпно не лише опрацював і узагальнив все написане до нього, але і зробив власні дослідження-відкриття. Знайшовши цікаві «родзинки» в архітектурі – представляє своє бачення театру в європейському контексті. На презентації монографії слово надали і рецензентам. Віктор Проскуряков, доктор архітектури, професор, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища НУ «Львівська політехніка» - відзначив вагомість ґрунтовного дослідження, ретельність і скрупульозність автора при опрацюванні архівних матеріалів. Ігор Лильо, доктор історичних наук, доцент кафедри історії та візантиністики ЛНУ ім. І.Франка – підкреслив доцільність
видання як для широкого загалу, так і для наукових кіл.
В книзі розглянуто Передумови проектування театру; вибір місця під будівництво, змагання конкурсних проектів (в результаті конкурсна комісія зупинилася на проекті Зиґмунта Ґорґолевського). В розділі «Архітектура» цікаво розповідається, які труднощі при будівництві виникли з р. Полтва і як їх долали, які зміни в проект внесли вже в процесі будівництва тощо. В розділі «Персоналії» представлено видатних творців та персонажів Львівської опери. Книга цікаво читається ще й тому, що автор розмовляє з читачем простою мовою, описуючи певні життєві ситуації. Довший час Юрій Володимирович задумувався над питанням фотозображення скульптури «Слава» на фронтоні театру. Давні існуючі її фото мають певне спотворення ракурсу, так як на той час не було відповідної техніки. Якісні сучасні фото можна виконати за допомогою дрона. Винахідливий Юрій Ямаш, перебуваючи біля театру, коли поблизу робітники розбирали міську новорічну ялинку, зумів з ними домовитися і піднятися в люльці спецмашини на висоту 5-го поверху врівень з фігурою «Слава». Тож йому вдалося зробити якісні фото з необхідного ракурсу. До речі, декілька років ця фігура стояла без золотої пальмової гілки, яку зірвав зі скульптури буревій. Її було відновлено у 1988 р. Чи звертали ви коли-небудь, будучи на виставі, увагу на колір крил ангелів на відомій куртині (завісі) «Парнас» художника Генріха Семірадського? Здавалось би, традиційно крила у ангелів повинні бути білі, насправді вони кольорові. Виявляється, відомий художник замолоду здобув науковий ступінь, вивчаючи метеликів. Тому для крил ангелів він обирає такі яскраві взірці зі світу природи.
Звичайно, за 120 років театр пережив багато змін, втрат і потрясінь. Були ушкодження будівлі під час Другої світової війни. Німці при відступі зі Львова мали намір вивезти куртину пензля Семірадського, але патріотам вдалося її приховати під купою декорацій. Відійшли в минуле газові ліхтарі і бруківка з площі перед театром.
Монографія «Архітектура Львівської опери» - легка у читанні, не перенасичена спеціальними термінами, щедро ілюстрована – буде цікавою і пізнавальною для людей, які захоплюються історією свого краю.
Н.Бехта
ст.викл. кафедри дизайну
