З глибоким сумом повідомляємо, що 21 вересня 2022 року на 88-му році життя відійшов у вічність ві­домий ук­ра­їнсь­кий вче­ний в га­лу­зі динаміки лісових машин та екологічних технологій лісотранспорту, дійсний член Лісівничої академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка, відмінник освіти України, доктор технічних наук, професор, багатолітній завідувач кафедри лісових машин, нев­том­ний гро­мадсь­кий ді­яч БИБЛЮК Нестор Іванович.

Нестор Іванович Библюк на­ро­див­ся 16 червня 1935 року в мальовничому куточку Карпатського передгір’я – м. Косові на Івано-Франківщині. Через усе своє життя він проніс любов до лісу, Карпатського краю і рідної Гуцульщини.

До­ля роз­по­ря­ди­ла­ся так, що майже усе сві­до­ме жит­тя Нес­то­ра Биб­люка було не­роз­рив­но пов’яза­не з лі­со­вою га­луз­зю та На­ці­ональ­ним лі­со­тех­ніч­ним уні­вер­си­те­том Ук­ра­їни, де він за свою людяність, працьовитість, скромність здобув визнання та повагу серед колег і студентів.

У 1952 році поступив на лісоінженерний факультет тоді ще Львівського лісотехнічного інституту, який закінчив у 1957 році. З 1957 по 1961 роки працював на посадах майстра лісозаготівлі, інженера нормативно-дослідної групи, старшого інженера відділу праці та зарплати Мінлісгосплісдеревпрому Станіславського раднаргоспу. Після закінчення аспірантури у 1964 році працював асистентом, старшим викладачем та доцентом кафедри сухопутного і водного транспорту лісу Львівського лісотехнічного інституту.

У 1968 році Нестор Библюк захистив кандидатську дисертацію. В 1993 році він єдиний в Україні захистив докторську дисертацію з проблеми моделювання процесів руху лісотранспортних машин. Впродовж 1994-2015 років був завідувачем кафедри лісових машин і доріг.

Головні напрями наукової діяльності – динаміка лісових машин, екологічні технології лісозаготівлі, історія лісотранспорту.

Професор Библюк Н.І. – учасник 33 міжнародних конференцій з проблем лісового комплексу (1976-2004 рр.) та 15 конференцій з проблем Гуцульщини (1993-2004 рр.). Ним опубліковано: три монографії, підручник, п’ять навчальних посібників, 27 наукових рефератів і конспектів лекцій, понад 180 статей у наукових і популярних виданнях, понад 110 доповідей на наукових конференціях, з них понад 40 – у зарубіжних.

Ще у 70-ті роки налагодив тісну міжнародної співпрацю із спорідненими кафедрами університетів лісового профілю країн Європи: з Брно і Праги (Чеська Республіка), зі Зволена (Словаччина), з Кракова (Польща), з Любляни (Словенія), з Мінська (Білорусь) та іншими. З 1991 року розгорнув пошукові дослідження з екологічних проблем лісотранспорту в Карпатах і  розроблення нових підходів до створення екологічно безпечних технологій та технічного забезпечення лісосічних робіт, що започаткувало створення нового наукового напряму – екологічні технології лісозаготівлі. Отримані здобутки стали підставою для активізації міжнародної співпраці та розширення творчих контактів з університетами Азії.

У зв’язку з  переходом вищої освіти України на  багаторівневу підготовку фахівців впровадив у навчальний процес спеціальності “Лісоінженерна справа” дисципліну “Лісотранспортні засоби” і спеціальності “Обладнання лісового комплексу” – “Теорія лісотранспортних засобів” та “Конструкція і розрахунок лісотранспортних засобів”.

У рамках відзначення 125-ти та 130-річчя університету ініціював проведення міжнародних наукових конференцій “Лісотранспорт у Карпатах: традиції, реалії й перспективи розвитку” в 1998 році та “Лісова інженерія: техніка, технологія і довкілля” під егідою JUFRO у 2004 році, що стало підсумком наукової діяльності очолюваної ним кафедри за останній період.

Професор Нестор Библюк брав активну участь у науково-громадській роботі. У 1997-2004 рр. – голова спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю “Машини і процеси лісівничого комплексу”.

У 1997-2004 рр. – голова, а з 2004 року – член  спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю “Машини і процеси лісівничого комплексу”, член вченої і науково-технічної рад університету, член редакційних колегій збірників наукових праць УкрДЛТУ та Технічного університету у Зволені. Голова Регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини (з 1995 року), комісії екологічних технологій Наукового товариства імені Шевченка (з 1995 року), Львівської міської організації “Українське термінологічне товариство” (з 2000 року). Академік Лісівничої академії наук  України (з 1993 року). Заступник головного редактора і автор п’яти статей 4-6-их томів науково-популярного видання “Історія Гуцульщини” (1999-2001).

У 1993-1994 рр. професор Библюк зіні­ці­ював ут­во­рення і очо­лив гро­мадсь­кі ор­га­ні­за­ції “Ре­гі­ональ­не об’єднан­ня дос­лід­ни­ків Гу­цуль­щи­ни” і “Центр іненер­ної еко­ло­гії” та ко­мі­сію еко­ло­гіч­них тех­но­ло­гій Науко­во­го то­ва­ри­ства імені Шев­чен­ка у Льво­ві. Він виступив організатором і учасником проведення спільно з лісотехнічним інститутом святкового вечора, присвяченого першій річниці утворення Гуцульського товариства у Львові, який відбувся 1 лютого 1992 року.

У 2004 році став ініціатором утворення Косівського осередку НТШ, очолив координаційну раду осередку і редакційну колегію праць осередку “Краєзнавство”. Здійснював добір і формування статей до І,  ІІ і ІІІ томів праць Косівського осередку і комісії екотехнологій НТШ.

У 1994 році Нестор Іванович очо­лив твор­чий ко­лек­тив з під­го­тов­ки і ви­дан­ня 4, 5, і 6-го томів “Іс­то­рії Гу­цуль­щи­ни” як про­дов­жен­ня цик­лу, що його за­по­чат­ку­вав у 50-х ро­ках у Чи­ка­го (США) ко­лек­тив ав­то­рів під ке­рів­ниц­твом д-ра М. Домашевсь­ко­го й лікаря Ва­силя Стефурака з Ко­сів­щи­ни.

У 1991-1994 рр. Нестор Библюк брав ак­тив­ну участь в ор­га­ні­за­ції ху­дожньої са­мо­ді­яль­нос­ті то­ва­ри­ства “Гу­цуль­щи­на” у Льво­ві. Він ство­рив хо­ро­вий, тан­цю­валь­ний, дек­ла­ма­торсь­кий і дра­ма­тич­ний гур­тки. Ор­га­ні­зу­вав виступи колективу на Гуцульських фестивалях у Вижниці (1992), Верховині (1993) та Путилі (1994) і, як учасник, став лауреатом цих фестивалів у жанрі декламації.

За багатогранну діяльність професора Нестора Библюка відзначено почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (1999, 2004), Державного комітету лісового господарства України, Кабінету Міністрів України, пам’ятною медаллю Технічного університету у Зволені (Словаччина, 2005), знаком “Відмінник освіти України” (1995), почесними грамотами Всеукраїнського об’єднання товариств Гуцульщини, Львівського суспільно-культурного гуцульського товариства (2001) та іншими. Він є Почесним громадянином міста Косова (2005).

Від вдячних учнів – низько вклоняємося…

Від колег ‒ схиляємо голову…

Від усіх, хто його знав, ‒ дякуємо, що був у нашому житті…

Про місце і час прощання буде повідомлено додатково.

Колектив кафедри лісових машин

Адміністрація НЛТУ України

Ректор Національного лісотехнічного університету України, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Загорський 20 вересня 2022 року взяв участь у міжнародній онлайн-зустрічі, ініціаторами та організаторами якої виступили: Кабінет міністрів України (Олег Немчінов, міністр КМУ), Офіс залучення інвестицій/UkraineInvest (Андрій Какуша, головний радник виконавчого директора, радник міністра КМУ), Шведсько-українська торговельна палата в Скандинавії (Людмила Лемріні, генеральний директор та Джамал Лемріні, керівник проекту).

Серед почесних учасників були представники Карлстадського інноваційного парку (керівник проекту PAPER PROVINCE – Елін Аппель), Шведської федерації деревообробної та меблевої промисловості (керівник – Сюзанна Руденстам), дослідницького проекту “Розумне місто Швеції”/IVL Research Smart City Sweden (керівник – Остен Екенгрен), архітекторської компанії ARCH + H.R. (керівник – Хорхе Лобос), Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (голова правління – Сергій Комнатний), Бородянської об’єднаної  територіальної громади (в.о. селищного голови – Георгій Єрко), конкурсу “Бородянка шукає архітекторів” (співзасновник – Максим Камінський), компанії “Торговий дім Сервус” (співзасновник – Андрій Малий).

Основна мета зустрічі – налагодження співпраці між науковцями, владними структурами, інвесторами і бізнесом для будівництва модульних дерев’яних будинків у містах України для людей, які постраждали внаслідок військової агресії російської федерації.

На сьогодні в Україні працюють підприємства з виробництва дерев’яних будинків різних типів і конструкцій, однак важливим завданням є розроблення раціональних рішень щодо вибору таких типів і конструкцій дерев’яних будинків, які будуть економічно вигідними, ефективними та практичними. Для прийняття правильних рішень і реалізації подібних ініціатив організатори проекту запросили до участі Національний лісотехнічний університет України як осередок освіти і науки, адже у серпні цього року Університет спільно з Асоціацією деревообробників і заготівельників Львівщини провели круглий стіл на тему “Дерев’яне будинкобудування та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб” та напрацювали конкретні пропозиції та рекомендації щодо вирішення порушеної проблеми. Така ідея зацікавила та отримала підтримку Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської обласної військової адміністрації, Львівської обласної ради, народних депутатів України, керівників обласних управлінь, директорів лісогосподарських підприємств, голів об’єднаних територіальних громад та представників бізнесу.

Представляючи Університет, ректор Володимир Загорський розповів учасникам зустрічі про наявні можливості, щоб долучитися до розроблення програми розвитку дерев’яного будинкобудування, а також поділився планами про створення науково-технічного хабу з такими пріоритетними напрямами діяльності: аналіз виробничих потужностей українських підприємств з дерев’яного будинкобудування, розроблення раціональних рішень щодо вибору ефективних типів конструкцій дерев’яних будинків, експертна оцінка архітектурно-планувальних рішень, технологічна експертиза елементів конструкцій будівель та прогнозування їх експлуатаційних властивостей тощо. Важливим для організаторів проекту є те, що випускники Національного лісотехнічного університету України – це спеціалісти і висококваліфіковані фахівці з таких вагомих на сьогодні спеціальностей, як: архітектура та містобудування, будівництво та цивільна інженерія, дизайн, деревообробні і меблеві технології, лісове та садово-паркове господарство, технології захисту навколишнього середовища.

Під час зустрічі особливу увагу приділили учасники обговоренню ситуації з відновленням знищених окупантами територій. Так, лише за попередніми даними, потреба в модульних будинках становить 1000 будинків на 4000 жителів Бородянки, а таких населених пунктів, на жаль, є дуже багато. Заслухавши всі нагальні проблеми, прийняли рішення про проведення конкурсу на архітектурне рішення реставрації Бородянки та розроблення конкретних пропозицій усіма учасниками проекту.

З цього приводу шведські компанії подали свої пропозиції до проекту модульного житлового будівництва, запропонували існуючі інноваційні рішення Smart City у процесі реставрації Бородянки (міське планування, система переробки відходів та водоочищення, екологічність транспортної системи тощо). Презентувала також свої можливості до партнерства та співпраці компанія “Торговий дім Сервус”, яка має багаторічний досвід будування модульних дерев’яних будинків не лише в Україні, але й у країнах Європи.

На завершення зустрічі учасники домовилися про напрацювання конкретних пропозицій кожною стороною та створення малих робочих груп для співпраці між шведськими та українськими організаціями для будівництва соціального житла, створення індустріальних та науково-технічних парків.

За матеріалами спільного підсумкового семінару “Sustainable Development Switzerland-Eastern Europe: Case Study and Real World Lab in Western Ukraine” для студентів Університету Берна, Швейцарія, та Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ України), м. Львів

12 вересня 2022 р. відбувся спільний підсумковий навчальний семінар для студентів НЛТУ України та Бернського Університету, Швейцарія. Метою семінару було представлення результатів досліджень, проведених у рамках проєкту Real World Labor (RWL), і присвячених питанням досягнення Цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals) на різних ієрархічних рівнях з урахуванням досвіду України та Швейцарії. Підсумковому семінару передувала ретельна підготовка, яка розпочалась наприкінці 2021 р. і охопила низку спільних робочих зустрічей, які відбувались на регулярній основі у форматі Zoom-конференцій (загалом відбулося 8 таких зустрічей). До виконання проєкту були залучені представники НЛТУ України, Університету Берна та Бориславської міської ради. Робота здійснювалась за підтримки Федерального Інституту досліджень снігу, лісу і ландшафту (WSL) Швейцарії. Від НЛТУ України у проєкті брали участь зокрема викладачі, аспіранти і студенти магістерських програм різних спеціальностей із трьох науково-навчальних інститутів (лісового і садово-паркового господарства; деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну; екологічної економіки і менеджменту).