stoyko

З сумом повідомляємо, що 22 жовтня 2020 року на 101-му році життя відійшов у Вічність доктор біологічних наук, професор, ветеран Національного лісотехнічного університету України, головний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Doctor honoris causa Зволенського технічного університету, Академік Лісівничої академії наук України СТОЙКО СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ.

75 років свого життя Степан Михайлович присвятив лісовій науці та освіті. За віддане служіння цій справі він був нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня (2010) та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2020).

Професор Стойко – почесний член Українського ботанічного товариства та Наукового товариства імені Т. Шевченка, Почесний лісівник України, Почесний працівник заповідної справи України, Почесний член Асоціації карпатських національних парків. Наукові здобутки професора Стойка С.М. викладено у десяти наукових і науково-популярних монографіях та в понад 500 наукових працях, із яких близько 100 опубліковано у зарубіжних виданнях. Під його керівництвом захищено 12 дисертаційних робіт, а чимало його учнів стали докторами наук та професорами..

Від імені учнів – низько вклоняємося…

Від імені колег ‒ схиляємо голову…

Від всіх, хто його знав, ‒ дякуємо, що був у нашому житті…

Колектив університету

rektor Нове для читача словосполучення «конституційний панукраїнізм» відображає спробу знайти науково обґрунтовані відповіді на запитання, як на основі міжнародного права і Конституції України захистити суверенітет і територіальну цілісність України.

У складних словах «пан» (з грецької) означає «усе», «увесь», «всеохоплюючий». Воно вживається у відомих концепціях добровільного взаємовигідного єднання різних народів: панамериканізму, пан’європеїзму, пангерманізму, панісламізму, пантюркізму та інших.

Конституція України повністю відповідає вимогам міжнародного права. Вона має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Саме тому конституційний панукраїнізм повинен стати науково обґрунтованою ідеоло-
гією державного будівництва, а її лейтмотивом — «зміцнення громадянської злагоди на землі України», як це записано у преамбулі Конституції.

Поміщене у Вікіпедії визначення «панукраїнізму» як ідейно-політичного руху «українськомовного населення, що обстоює історичну, економічну та культурну цілісність народу України, виражає гегемонію українського населення в ній», є антиконституційним і шкідливим для державотворення. Воно суперечить Конституції України і не відповідає на ключове запитання: як нам згуртувати громадянське суспільство для захисту, розбудови і зміцнення суверенної держави? Не можна відчужувати російськомовне населення і представників інших національних меншин від державотворчих процесів. В Декларації про державний суверенітет України (1990) і в чинній Конституції (1996) записано, що Український народ — це «громадяни України всіх національностей».

Після проголошення Незалежності України у нас утворився ідеологічний вакуум. Комуністична ідеологія щезла, а націоналізм не дістав науково обґрунтованого потужного розвитку, адекватного новим реаліям. Народний Рух України за перебудову, кінцевою метою якого було здобуття державної незалежності, втратив свій вплив на процеси державотворення і перетворився на вузькопартійний проєкт.

Необхідні концептуальні зміни у світоглядній конструкції процесу державотворення, перенесення запеклої боротьби політичних опонентів (патріотів, псевдопатріотів та відвертих українофобів) зі сфери безглуздого піару та популізму до наукового осмислення нинішньої військово-політичної ситуації та реального обстоювання інтересів держави.

Український народ мусить самоорганізуватися в новий панукраїністичний активний всенародний рух для контролю над владою і суворого дотримання всіма норм Конституції України. Він не менш потрібен сьогодні, ніж Народний Рух України напередодні Незалежності.

Для створення такого ж за масовістю всенародного руху для захисту і розбудови Української держави необхідно опрацювати науково обґрунтовану і всім зрозумілу (мотивовану особистими інтересами всіх і кожного) ідеологічну платформу єднання громадян України всіх національностей, незалежно від їх політичних поглядів, мови, віросповідання, статі, віку, майнових статків та інших ознак.

Мусимо визнати, що українська наука з різних причин самоусунулася від процесів державотворення. Як наслідок, ми не маємо наукового пояснення процесів і тенденцій, які на 30-му році незалежності України призвели до критичної ситуації, коли Україна вкотре у своїй історії опинилася перед за-грозою втрати суверенітету.

У даній сфері все віддано на відкуп політичним слугам олігархів та місцевим представникам російської пропаганди, які під виглядом боротьби за мир і добробут людей насправді руйнують нашу державність.

Фундаментальна підготовка консолідуючої ідеології державо-творення повинна стати першочерговим завданням Національної академії наук України. Таке невідкладне завдання мусять поставити перед собою новообрані Президент і Президія НАН України. Держава (як інституція, як феномен) повинна стати об’єктом міждисциплінарних досліджень з боку політологів, етнополітологів, дипломатів, юристів, істориків, економістів, демографів, географів, філософів та представників інших наук.

До науково-аналітичної роботи з обґрунтування концепції та доктрини модерного конституційного панукраїнізму доцільно залучити профільні установи НАН України (насамперед інститути двох відділень НАН України — Відділення історії, філософії та права і Відділення економіки), а також відповідні кафедри провідних університетів. Варто також ставити питання про відкриття окремого інституту Проблем державності НАН України та утворення Наукової ради з проблем державності при Президії НАН України. В тісному партнерстві з РНБО Наукова рада з проблем державності НАН України повинна розробити спеціальну програму комплексних міждисциплінарних досліджень державного будівництва та здійснювати координацію таких досліджень.

Вихідною науковою базою для формування ідеології конституційного панукраїнізму мають стати багатовікова історія українського державотворення з урахуванням букви й духу таких документів, як Конституція Пилипа Орлика (1710), Конституція УНР (1918), Декларація про державний суверенітет України (1990), теорія і практика міжнародного права. Слід взяти на озброєння усі концепції, які сприяють єднанню різних народів і досягають своєї мети.

Наприклад, теорію панамериканізму, яка виникла понад 300 років тому. На підставі спільності інтересів народів усіх країн американського континенту (Північної та Південної Америки) панамериканізм закликає їх до єднання — таких різних за національністю, мовою, ментальністю, релігійними та іншими поглядами. Панамериканізм відігравав і продовжує відігравати важливу геополітичну роль. Видатний американський політолог Збіґнєв Бжезінський у своїй останній книжці «Стратегічне бачення» (2012) наголошує, що населення багатонаціональної Америки є сьогодні «національно згуртоване» і в США немає жодних проявів сепаратизму. Слід глибоко замислитися, чому сепаратизм має місце в Україні. І вживати відповідних системних заходів для усунення причин цього небезпечного явища.

Необхідно також дослідити ідею пан’європеїзму, яка виникла після Першої світової війни і є політико-правовою доктриною інте-грації європейських країн. Як відомо, пан’європеїзм розвивається і сьогодні — в контексті дискусій про поточний та майбутній статус і політику багатонаціонального і багатомовного Європейського Союзу.

Особливо важливим для формування ідеологічного світогляду конституційного панукраїнізму є вивчення, аналіз та наукове узагальнення культурного і політичного руху пангерманізму, який сформувався на початку ХІХ століття і привів до об’єднання Німеччини (1871) в єдину потужну державу.

Друга світова війна викликала тимчасове зниження впливу пангерманізму, оскільки він злочинно використовувався нацистами. Але у 1990 році відбулося друге возз’єднання Німеччини саме на ідеологічних засадах пангерманізму та у відповідності з Конституцією ФРН 1949 року.

Нашому, багато в чому неоднорідному, суспільству потрібна об’єднавча за метою, мирна, центристська ліберально-демократична ідеологія конституційного панукраїнізму, яка має сприяти самоорганізації всенародного руху за розбудову, захист і зміцнення суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави у відповідності з Конституцією України (статті 1, 17, 24, 65).

Взірцем практичної реалізації ідеї конституційного панукраїнізму для нас мають стати Фінляндія та Ізраїль. Названі країни були свого часу в набагато гіршій ситуації, ніж Україна сьогодні. Але вони зуміли вистояти завдяки єднанню еліт і населення.

Важливим для цього є також вивчення і використання ідеології ґандизму, яка за часів Махатми Ганді привела до визволення Індії мирним шляхом.

В Україні сьогодні треба здійснювати активне системне виховання патріотизму і гордості кожного громадянина за свою державу. Від наймолодшого до найстаршого, як це має місце, наприклад, у США, Ізраїлі, Литві, Латвії, Польщі, Угорщині та інших великих і малих країнах.

Безумовно, успіх патріотичного виховання значно залежить від підвищення комфортності життя та рівня економічного добробуту людей. А для цього необхідно передусім здійснити законодавче обмеження олігархічних монополій як великого економічного зла для України, запровадити справедливу приватну власність і націоналізувати стратегічні об’єкти. Олігархи не вкладають свої кошти в модернізацію підприємств і безпідставно одержують високі прибутки за рахунок державних дотацій, що призводить до девальвації гривні і зубожіння населення та є однією з причин масового незадоволення людей рівнем життя.

Невід’ємною складовою ідеології конституційного панукраїнізму, яка справді може вивести Україну з рецесії та спрямувати її на шлях сталого розвитку, повинна стати екологічна безпека. Її не можна ігнорувати, оскільки в умовах глобалізації, зміни клімату, пандемії коронавірусу, лісових пожеж, повеней та інших екологічних лих вона стає щораз гострішою. Екологічні загрози є спільними для всіх і вони об’єктивно стають життєво важливим фактором єднання нації.

Наука ще не розкрила глибинних причин нинішньої критичної ситуації. А ситуація породжена тривалою гібридною війною, спрямованою в першу чергу на запаморочення суспільної свідомості.

Використовуються різні вигадані причини. Наприклад, спекуляція мовною проблемою, якої в Україні де-факто не існує. Адже Конституція України гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України (ст. 10). Для серйозних дискусій з цього приводу немає жодних підстав.

Немає жодної потреби і в проведенні «конституційної реформи в Україні» та прийнятті «постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей», як цього вимагають юридично сумнівні Мінські домовленості. Стаття 25 Конституції України гарантує «право змінити громадянство», а стаття 33 — «право вільно залишати територію України», а також «в будь-який час повернутися в Україну». Така норма передбачена також Загальною декларацією прав людини ООН (1948). Таким чином, громадяни з російськими паспортами можуть без жодного ризику переїжджати на проживання в Росію і повертатися в Україну. У спільних інтересах усіх і кожного, хто на законних підставах проживає на території України, є дотримання норм Конституції, розбудова комфортної держави та її зміцнення.

Переконливим фактом є і те, що жодної насильницької українізації (якої так панічно бояться проросійські агенти) в Україні немає. Росія використовує російськомовне населення Донбасу (і інших регіонів) як засіб реалізації своїх імперських інтересів.

Істину ж відображають конкретні факти. Історична доля людей, що проживають на території Донбасу і в Криму, склалася так, що вони належать до громадян України. І це був їхній вибір. На всеукраїнському референдумі 1991 року за незалежність України проголосували 83,90 відсотка населення Донецької, 83,86 відсотка — Луганської областей, 54,19 відсотка — в Автономній Республіці Крим, 57,07 відсотка — у м. Севастополі. Загалом на всеукраїнському референдумі за незалежність проголосували 90,32 відсотка громадян України. На той час українці мали різний політичний світогляд, але вони об’єдналися на підставі спільних інтересів заради свого майбутнього.

Давайте говорити правду. Війну в Україні веде не населення окремих районів Донецької і Луганської областей. Це не внутрішній конфлікт, як стверджує російська пропаганда. Західні держави повинні усвідомити, що війну з Україною веде Росія. І не лукавити. Бо ця війна загрожує також і їм безпосередньо. Вона створює передусім небезпеку для Євросоюзу.

Згадаймо, що радянсько-фінська війна (1939—1940) називалася в офіційній радянській історіо-графії «збройним конфліктом на кордоні з Фінляндією» (за участю 450-тисячної армії з боку СРСР! — Ю.Т.). А після того, як Ліга Націй визнала СРСР агресором і виключила його зі свого складу, цей конфлікт став називатися «оборонною війною СРСР проти агресії буржуазної Фінляндії». Як бачимо, визначення дуже схожі на сьогодні вживані РФ терміни щодо «внутрішнього конфлікту в Україні».

МЗС України повинно нагадати ООН — правонаступниці Ліги Націй і країнам Євросоюзу, що мир в Україні — це гарантія миру в Європі і світі, та чітко поставити вимогу про визнання так званого «збройного конфлікту на Донбасі» фактом російської агресії.

У Конституції України (абз. 6 ст. 17) записано, що «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». На якій підставі (абсолютно безкарно) виникли незаконні збройні формування в ОРДЛО? Які мирні переговори можуть відбуватися з представниками конституційно заборонених збройних формувань?

Мінський переговорний процес є прямим порушенням Конституції України, Статуту ООН, Загальної декларації прав людини та інших міжнародно визнаних документів. Його необхідно перенести з Мінська в Будапешт, підвищивши рівень офіційних учасників переговорів (як мінімум — міністри закордонних справ). В основу нових домовленостей про справжній мир в Україні необхідно покласти Будапештський меморандум 1994 року про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і добровільну відмову від третього у світі за потужністю арсеналу ядерної зброї.

У Будапештському меморандумі підтверджено зобов’язання великих ядерних країн «поважати незалежність і суверенітет та наявні кордони України» (п. 1 Меморандуму) та запевнення «що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України» (п. 2 Меморандуму).

Вам не видається абсурдною і сміхотворною заяложена теза про те, що Будапештський меморандум не має характеру міжнародно-правових зобов’язань? Вдумаймося: Будапештський меморандум, який підписали президент Росії, лідери США і Велико-британії (а згодом до них приєдналися лідери Франції та Китаю), необов’язковий, а Мінські домовленості, які підписали маріонетки Кремля, де-факто нелегітимні особи, — обов’язкові!

МЗС України необхідно звернутися до Міжнародного суду ООН із консультативним запитом щодо офіційного тлумачення статусу Будапештського меморандуму та Мінських домовленостей з точки зору міжнародного права.

Міжнародна політика України має здійснюватися з урахуванням стратегічного бачення розвитку великої європейської держави — одного із засновників і члена ООН, — яка за територією є найбільшою державою в Європі, розташована у надзвичайно вигідному географічному положенні, має найбагатші землі та потужні природні ресурси, населена винятково працьовитим народом.

Шлях до цього — суворе дотримання чинної Конституції, оскільки нинішня військово-політична ситуація виникла, переважним чином, внаслідок порушення норм Конституції України.

Адже питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським, а не місцевим референдумом (ст. 73 Конституції). «Референдум» у Криму був антиконституційним. Згідно з Конституцією до повноважень Автономної Республіки Крим належить організація та проведення тільки місцевих референдумів (п. 2 ст. 138).

До речі, за порушення зазначених статей Конституції України ніхто не поніс юридичної відповідальності і не постав перед судом. Ані з керівництва АРК, ані з представників центральної влади в Києві.

Нелегітимність кримського «референдуму» підтвердила і Генеральна Асамблея ООН у Резолюції «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262. У Резолюції міститься заклик до міжнародного співтовариства не визнавати жодних змін статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя на основі результатів цього «референдуму». Дивно, чому Україна до цього часу не подала позовної заяви до Міжнародного суду ООН? Чому на цю Резолюцію немає належної офіційної реакції МЗС України і не вжито відповідних заходів? Чому дана Резолюція разом із Будапештським меморандумом не взята до уваги в мінському переговорному процесі?

Мінські домовленості в принципі не можуть забезпечити мир. Саме без них і може настати мир в Україні і в Європі. Згадаймо історичні паралелі: аншлюс Австрії гітлерівцями і анексія Криму; окупація Чеських Судет з німецькомовним населенням і окупація частини Донбасу з переважно російськомовним населенням. Історія повторюється, але, на жаль, не вчить.

Ґрунтовне наукове опрацювання ідеології конституційного панукраїнізму забезпечить створення платформи для об’єднання всіх проукраїнських партій у Всеукраїнський Рух «Злагода», який має стати провідною течією в українській політиці. Така політична сила матиме свою чітку ідеологічну позицію на відміну від нинішніх політичних партій, які не мають жодної ідеології або імітують якусь із них, наприклад, комуністичну.

Можливо колись історики скажуть, що ідея конституційного панукраїнізму зародилася у 20-х роках ХХІ століття як реакція на агресію північного сусіда щодо анексії українського Криму та окупації частини Донбасу і як відповідь на нинішню масовану кремлівську пропаганду «русского мира» і «великої Росії». Історична аналогія мала місце у ХІХ столітті, коли об’єднання Німеччини відбулося завдяки згуртованості народу та реалізації концепції пангерманізму у відповідь на війни Наполеона з метою розширення «великої Франції».

Масові, ефективні та зрозумілі форми поширення панукраїнізму серед усіх верств населення у всіх регіонах України дадуть змогу згуртувати всі етноси, які проживають на території України, допоможуть дати гідну відсіч агресорам, які зазіхають на територію нашої держави, сформувати монолітне громадянське суспільство, яке житиме в добробуті та взаємній повазі один до одного.

Народ мусить узяти під свій контроль діяльність і бездіяльність влади в питаннях національної безпеки та конструктивної розбудови держави, як цього вимагає Конституція України.

За умови досягнення громадянської злагоди всенародний рух за порятунок державності на засадах конституційного панукраїнізму може і повинен у цей історично тяжкий час надійно захистити суверенітет України, зміцнити її оборонний, економічний, ресурсно-екологічний та інтелектуальний потенціал, вивести на шлях сталого розвитку.

Юрій ТУНИЦЯ, 
академік Національної академії наук України.

 

Unfu old

В Національному лісотехнічному університеті України з 19 жовтня до 15 листопада 2020 року навчальні заняття студентів та аспірантів відбуватимуться із використанням технологій дистанційного навчання відповідно до затвердженого розкладу на осінній семестр 2020-2021 навчального року

Таке рішення керівництво університету прийняло на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 956 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641”, листа МОН України від 12.10.20 року № 1/9-576 “Щодо тимчасового переходу на дистанційне навчання” та у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації, спричиненої поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти та працівників підприємств, організацій і установ у Національному лісотехнічному університеті України забезпечується їх засновниками (або уповноваженими ними органами) та органами управління відповідних закладів освіти, підприємств, організацій і установ у межах їх повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами і видами.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на виробництві (на робочому місці,) тощо.

Форми підвищення кваліфікації можна поєднувати з урахуванням потреб Замовника на підставі укладеного з ним договору.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

  • навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;
  • стажування.

Підвищення кваліфікації здійснюється на підставі договорів, що укладаються між Замовником та Університетом.

Організація підвищення кваліфікації працівників здійснюється Відділом професійного розвитку Університету згідно

Порядку підвищення кваліфікації працівників закладів освіти, установ, організацій та підприємств у Національному лісотехнічному університеті України

ПІДГОТОВКА ДО ВСТУПУ ТА НМТ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
ЗДІЙСНЮЄ ПІДГОТОВКУ ДО ВСТУПУ ТА НМТ

 

(бакалаврат)

очно-заочною формою навчання для випускників середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, закладів професійної (професійно-технічної) освіти та студентів останніх курсів фахової передвищої освіти.

Підготовка слухачів здійснюється за такими дисциплінами:

  1. Українська мова;
  2. Математика;
  3. Рисунок.

Вартість навчання на підготовчих курсах

Відділі професійного розвитку Національного лісотехнічного університету України у 2024 р.

№ п/п

Назва дисципліни

Кількість академічних годин

(всього)

Кількість академічних годин

(на тиждень)

Вартість навчання

(гривень)

1

Математика

30

3

2000

2

Українська мова

30

3

2000

3

Рисунок

60

6

4000

 

Підготовка здійснюється на основі укладених угод. Для осіб, яким не виповнилося 18 років, угоду укладають їхні батьки.

Форма занять – очно/заочна. Навчання триватиме на протязі 10 тижнів.

Дисципліна «Рисунок»,  графік занять: вівторок, середа з 15.00 до 17.15.

Для зарахування на курси та укладання угоди необхідно подати:

  1. Заяву (заповнюється бланк);
  2. Копію паспорта;
  3. Копію ідентифікаційного номера;
  4. Паспорт одного з батьків (для неповнолітніх осіб).

Адреса: м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 105, 1-й навч. корп., к. 209.
Телефон для довідок: 258-42-41

E-mail:  This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

GL 2020 09 29 Lviv Lisotech Forestry university 5609 HBR LUFA 02829 вересня 2020 року у Національному лісотехнічному університеті України вже вдруге відбулася зустріч з представниками компанії GlobalLogic. На зустрічі обговорювалися питання участі студентів нашого університету в розробці проектів, пропозицій та ноу-хау даної компанії; можливість проходження стажування викладачів та проходження виробничої практики студентів на реальних робочих місцях; вдосконалення методів роботи в команді, а також залучення студентів і викладачів до виконання реальних проектів, а представників фірми – до вдосконалення робочих навчальних програм і навчального процесу у нашому вузі.

Результатом даної зустрічі підписано договір про науково-технічну співпрацю. На підписанні даної угоди були присутні: керівник львівського офісу компанії GlobalLogic, молодший віце-президент з інжинірингу Ігор Костів, координатор по співпраці з університетами Анастасія Васьків та маркетинг спеціаліст Ірина Мудь, перший проректор з науково-педагогічної роботи Микола Адамовський, проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв'язків Микола Борис, завідувач кафедри інформаційних технологій Ігор Крошний та професор кафедри інформаційних технологій Ярослав Соколовський.

Нагадаємо, що компанія GlobalLogic вже багато років співпрацює з університетами та студентами, допомагаючи зробити освіту більш прикладною до вимог сучасного ІТ-бізнесу. Дана компанія має на меті поглибити цю співпрацю та пришвидшити трансформацію ІТ-освіти і у нашому університету.

Ігор Крошний, завідувач кафедри Інформаційних технологій

slov ENG

ДЛЯ СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ, НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ДОСЛІДНИКІВ 
NATIONAL SCHOLARSHIP PROGRAMME OF THE SLOVAK REPUBLIC 

Фінансові умови: щомісячна стипендія у розмірі 400 євро (для студентів), 734 євро (для аспірантів), 734-1050 євро (для НПП/дослідників залежно від досвіду роботи).

Транспортні витрати покриваються для студентів та аспірантів залежно від відстані між місцем проживання та місцем перебування у Словаччині.

Для відстані: 350-2000 км – 250 євро.

Калькулятор відстані: https://ec.europa.eu/programmes/erasmus-plus/resources/distance-calculator_en

Тривалість програми:

  • Для студентів – 1 - 2 повних семестри (тобто 4-5 або 9-10 місяців) або 1-3 повні триместри, якщо навчальний рік розділений на триместри (тобто 3-4 або 6-7 або 9-10 місяців).
  • Для аспірантів – 1-10 місяців.
  • Для НПП/ дослідників – 1-10 місяців.

Кінцевий термін подання заявок:

  • 31 жовтня о 16:00 за центральноєвропейським часом - стипендія на літній семестр поточного навчального року
  • 30 квітня о 16:00 за центральноєвропейським часом - стипендія на наступний навчальний рік.

Програма щорічна, слідкуйте за оновленням дедлайнів на сайті.

Вимоги до кандидатів:

  • Для магістрів:
  1. Бути студентом магістратури чи на момент подання заявки закінчити принаймні 2,5 роки навчання в університеті;
  2. Зберігати статус студента «домашнього» університету під час періоду реалізації мобільності в приймаючому університету; бути обраним державним чи приватним університетом у Словаччині для академічної мобільності (навчання) у Словаччині.
  • Для аспірантів:
  1. Бути студентом аспірантури;
  2. Бути обраним державним, приватним чи науково-дослідним закладом у Словаччині для академічної мобільності у Словаччині.
  3. Мати можливість виконувати програму навчання під час реалізації академічної мобільності в Словаччині.
  • Для НПП/дослідників: бути запрошеним на викладання/проведення досліджень у Словаччині.

Процедура подачі:

Заявки на стипендію подаються онлайн на веб-сайті www.scholarships.sk . Система подання заявок онлайн відкрита щонайменше за 6 тижнів до кінцевого терміну подання заявки. Заявки можна заповнити лише в тому випадку, якщо система онлайн-заявок вже відкрита.

Кандидати мають право подавати (заповнювати) заявки та необхідні додатки лише словацькою або англійською мовою.

Скан-копії документів, що додаються до заяви та видані особою, яка не є заявником (наприклад, листи-рекомендації, підтвердження навчання, додаток до диплому, лист-запрошенні від приймаючої установи), потрібно завантажити. Заявник зобов’язаний зберігати всі оригінали документів, доданих до онлайн-заявки в електронному форматі, а за запитом – подати ці оригінали (або завірені копії цих оригіналів) адміністратору програми.

Необхідні документи, які повинні бути додані до онлайн-заявки:

  • Для студентів:
    1. Резюме (CV). Формат Europass: https://europass.cedefop.europa.eu/es/documents/curriculum-vitae;
    2. мотиваційний лист;
    3. детальний навчальний план студента (Learning Agreement) (необхідно вказати дату початку перебування, тривалість перебування, перелік предметів, які заявник хотів би вивчити під час перебування та кількість кредитів) – додаток 4 Положення про академічну мобільність учасників освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі "Національний лісотехнічний університет України";
    4. два офіційні рекомендаційні листи, видані викладачами університету заявника (документ повинен містити підпис, посаду та контактні дані особи, а також чітку ідентифікацію закладу освіти); рекомендаційні листи повинні бути підписані не раніще 3 місяців до дня подання заявки;
    5. довідка з місця навчання (Registration Certificate) – додаток 13 Положення про академічну мобільність учасників освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі "Національний лісотехнічний університет України";
    6. скан-копію диплома бакалавра заявника, додатка до диплому та свідоцтва про державний іспит (якщо є);
    7. лист-запрошення, виданий приймаючим університетом в Словаччині із зазначенням періоду перебування. У цьому документі університет зобов’язується прийняти заявника на навчання. Лист-запрошення – це офіційний документ, як правило, на бланку відповідного університету, підписаний уповноваженою особою, містить посаду та контактні дані цієї особи; чітку ідентифікацію закладу освіти (назва, адреса, посилання на веб-сайт). Лист – запрошення повинен бути виданий на той самий період, що і період, зазначений заявником у його онлайн-заявці, і повинен бути підписаний не раніще 3 місяців до дня подання заявки.
  • Для аспірантів:
    1. Резюме (CV). Формат Europass: https://europass.cedefop.europa.eu/es/documents/curriculum-vitae;
    2. мотиваційний лист;
    3. детальний навчальний план / план досліджень / мистецька програма;
    4. рекомендаційний лист, виданий науковим керівником аспіранта (документ повинен містити підпис, посаду та контактні дані особи, яка видала документ; а також чітку ідентифікацію закладу освіти (назва, адреса, посилання на веб-сайт); рекомендаційний лист повинен бути підписаний не раніше 3 місяців до дня подання заявки;
    5. лист-підтвердження, виданий університетом / дослідницькою організацією заявника, про те, що заявник у термін подання заявки є дійсно аспірантом відповідного університету / дослідницької організації - підтвердження повинно містити інформацію про очікувану дату закінчення аспірантури. Документ можна підготувати на основі додатку 13 Положення про академічну мобільність учасників освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі "Національний лісотехнічний університет України";
    6. скан-копія диплома магістра, додатка до диплому та свідоцтва про державний іспит (якщо є);
    7. перелік публікацій або мистецьких заходів у визначеній формі
    8. лист-запрошення, виданий приймаючим університетом / дослідницькою організацією в Словаччині із зазначенням періоду перебування. У цьому документі університет / дослідницька організація зобов’язується прийняти заявника на навчання та / або проведення досліджень / мистецьке перебування. Лист-запрошення – це офіційний документ, як правило, на бланку приймаючого університету, підписаний уповноваженою особою, містить посаду та контактні дані цієї особи; чітку ідентифікацію закладу освіти (назва, адреса, посилання на веб-сайт). Лист-запрошення повинен бути виданий на той самий період, що і період, зазначений заявником у його онлайн-заявці, і він повинен бути підписаний не раніше 3 місяців до дня подання заявки.
  • Для НПП/ дослідників:
  1. Резюме (CV). Формат Europass: https://europass.cedefop.europa.eu/es/documents/curriculum-vitae;
  2. детальна програма викладання / проведення досліджень (необхідно вказати дату початку перебування, тривалість перебування та детальний часовий план перебування);
  3. скан диплому про науковий ступінь;
  4. список публікацій у встановленій формі;
  5. лист-запрошення, виданий приймаючим університетом / дослідницькою організацією/науковою установою у Словаччині із зазначенням періоду перебування. У цьому документі університет / дослідницька організація зобов'язується прийняти заявника для викладання та / або проведення досліджень. Лист-запрошення – це офіційний документ, як правило, на бланку приймаючого університету, підписаний уповноваженою особою, містить посаду та контактні дані цієї особи; чітку ідентифікацію закладу освіти/наукової установи (назва, адреса, посилання на веб-сайт). Лист-запрошення повинен бути виданий на той самий період, що і період, зазначений заявником у його онлайн-заявці, і він повинен бути підписаний не раніше 3 місяців до дня подання заявки.

Процедура відбору:

Відбір стипендіатів здійснюється Конкурсною комісією, призначеною Міністром освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки. Комісія  враховує:

  • причини, чому заявник вирішив навчатися, викладати, проводити наукові дослідження чи мистецьку діяльність у відповідній приймаючій установі Словаччини;
  • програму перебування заявника та те, як заявник використовуватиме результати свого перебування для подальшого навчання, наукової діяльності або розвитку кар’єри;
  • професійні та особисті якості заявника; а також оцінка запропонованої програми перебування в рекомендаційних листах;
  • навчальні або наукові досягнення;
  • внесок для приймаючої установи;
  • загальна якість поданої заявки.

Результати відбору повідомляться як правило протягом 8 тижнів з моменту подання заявки.

Реєстрація для подання заявки: https://www.scholarships.sk/en/main/submit-application

Стипендіати з України: https://www.scholarships.sk/en/main/list-of-scholarship-holders/

Партнери НЛТУ України – університети з Словаччини: http://old.nltu.edu.ua/index.php/home/partnery-universytetu

Адміністратор (контактна особа) програми: Ondrej ARADSKÝ, e-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Більше інформації на офіційному веб-сайті: https://www.scholarships.sk/en/main/o-programe

Відділ міжнародних зв’язків НЛТУ України: адміністративний корпус НЛТУ України, кім.10, е-мейл This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

"ВПЛИВ "ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ 2" ТА ІНШИХ ПІДВОДНИХ ГАЗОПРОВОДІВ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЕКОНОМІЧНУ СТАЛІСТЬ"

20201006 1523176-го жовтня 2020 р. з ініціативи ректора, академіка НАН України Юрія Туниці в НЛТУ України у співпраці з Гамбурзьким університетом прикладних наук і Міжнародним інститутом-асоціацією регіональних екологічних проблем відбувся міжнародний  науковий семінар,  спрямований на розвиток наукової дискусії стосовно оцінювання різноманітних впливів  підводних газопроводів у контексті Цілей сталого розвитку на 2016-2030 роки, Паризької кліматичної угоди 2015 року та Стратегії переходу на альтернативні джерела енергії. Семінар мав на меті обговорення таких основних питань:

  • впливи підводних газопроводів на довкілля, суспільство та економіку;
  • передумови та перспективи розроблення всебічної цілісної та прозорої оцінки впливу газопроводів на довкілля на основі норм міжнародного екологічного права та широкого громадського консенсусу поза впливами політичних уподобань;
  • розширення міжнародного дослідницького консорціуму, створеного під час першого семінару  у 2019 р. підписантами Київського комюніке та окреслення стратегії подальших міждисциплінарних досліджень впливів та ризиків газопроводів;
  • майбутня діяльність щодо розроблення системи заходів та інструментів екологічної політики  (про-активних, превентивних та компенсаційних) на основі принципів екологічної економіки та сталого розвитку;
  • наукові публікації, прес-релізи та інші інформаційні  матеріали, засновані на результатах семінару;
    диференційоване поширення результатів семінару з урахуванням особливостей національних та міжнародного рівнів.

Учасники семінару - експерти з екологічного права та екологічної економіки, представники університетів, науково-дослідних інститутів та інших зацікавлених сторін, а також студенти-магістранти.

douПредставляємо оновлений рейтинг вишів для ІТ-галузі, що побудований на результатах вступної кампанії 2020 року. В ньому дивимося, які виші були найпопулярнішими і куди прагнули вступити абітурієнти з найвищим конкурсним балом.

Перший рейтинг вишів вийшов на DOU 2016 року, тоді за основу взяли думки студентів та випускників університетів і щороку проводили опитування. Але цього року ми вирішили змінити методологію і відмовитися від опитувань.

Ми порахували рейтинг кожного ЗВО, що має IT та дотичні спеціальності, на основі даних з ЄДЕБО. Зосередилися на рівні підготовки абітурієнтів і популярності спеціальностей і вирахували рейтинг, використовуючи середній конкурсний бал на спеціальність, «зважений» на частку заявок на неї у виші. Припустимо, що в університеті дві IT-спеціальності із середніми балами 170 і 150. При цьому на першу спеціальність надійшло 70% всіх заявок, на другу — 30% заявок. Якщо взяти середнє арифметичне, то вийде 160 балів. Це не буде цілком показувати популярність/затребуваність спеціальностей у закладі вищої освіти. Тому ми вирішили «зважувати» середній бал спеціальності на частку заявок на спеціальність. Тобто в нашому прикладі рейтинг вишу: (170*0,7)+(150*0,3) = 164 бали.

Спеціальності, які ми аналізували: «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Інформаційні системи та технології», «Системний аналіз», «Телекомунікації та радіотехніка», «Прикладна математика», «Математика», «Електроніка», «Прикладна фізика та наноматеріали».

 

Позиція серед
ЗВО Львівщини
Позиція серед
ЗВО України
Заклад вищої освіти
1 1 Український католицький університет
2 3 НУ Львівська політехніка
3 5 ЛНУ ім. І. Франка
4 40 НЛТУ України
5 41 Львівський торгівельно-економічний університет
6 43 Українська академія друкарства
7 55 Львівський державний університет БЖД

 

Матеріал з сайту. Першоджерело.

У рамках 19-тої Міжнародної виставки машин та обладнання для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості «Lisderevmash 2020», 30 вересня 2020 року у м. Києві у ВЦ «АККО Інтернешнл» проведено Перший Всеукраїнський лісопромисловий форум.

Ініціатором та головним організатором Форуму виступила Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини та її голова – Микола Когут, а співорганізаторами – Національний лісотехнічний університет України, Національний університет біоресурсів і природокористування України та Асоціація «Меблідеревпром». Учасниками Першого Всеукраїнського лісопромислового форуму були понад 140 представників різних груп, пов’язаних з лісом та деревиною – керівники органів державних та комунальних лісових господарств, підприємці, науковці провідних ЗВО України, які готують фахівців для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості – Національного лісотехнічного університету України та Національного університету біоресурсів і природокористування України, представники регіональних та всеукраїнських асоціацій деревообробників, представники ДП «Прозорро Продажі» і товарно-сировинних бірж та інші зацікавлені особи. НЛТУ України на Першому Всеукраїнському лісопромисловому форумі представляли: проректор з наукової роботи Василь Лавний, директор навчально-наукового інституту деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну Володимир Маєвський, завідувач кафедри технології меблів та виробів з деревини Орест Кійко, в.о. завідувача кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів Олег Ференц, доценти кафедри технологій захисту навколишнього середовища і деревини, безпеки життєдіяльності та соціальних комунікацій – Йосип Андрашек і Юрій Губер.

Новини проекту V4 Green Universities

  • V4 Green Universities: Нагородження переможців
    Підсумки відеоконкурсу в рамках проекту “V4 Green Universities” (V4GU)Напрями міжнародної співпраці університетів у питаннях адаптації та пом’якшення змін клімату 20 липня 2021…
  • Університети-партнери проекту «Зелені університети» оголошують результати відеоконкурсу! За результатами роботи міжнародного журі проекту V4GU переможцями відеоконкурсу «Зелені університети» від Національного…
  • На виконання міжнародного проєкту “V4 Green Universities” (V4GU), фінансованого Вишеградським фондом, 22 червня 2021 р. на базі НЛТУ України відбувся науково-практичний онлайн семінар…
  • У рамках проекту «Зелені універститети», який фінансується Вишеградським фондом, у період з 01 березня по 07 червня 2021р. п’ять університетів-партнерів…
  • V4 Green Universities – International conference
    V4 Green Universities – International conference Data protection notice V4GU Welcome - Prof. Riri Fitri Sari Climate ambassador activities at…
  • V4 Green Universities (V4GU)
    The project is co-financed by the Governments of Czechia, Hungary, Poland and Slovakia through Visegrad Grants from International Visegrad Fund.…

logo nltuUKRAINIAN
NATIONAL
FORESTRY
UNIVERSITY

 

 

© 2023 НЛТУ України

JoomShaper