Круглий стіл «Формування ключових компетентностей гуртківців у творчому учнівському об’єднанні «Юні мисливствознавці» НЛТУ України – ЛОЦЕНТУМ, Львів

У Національному лісотехнічному університеті України 23 жовтня 2021 року відбулося засідання круглого столу на тему «Формування ключових компетентностей гуртківців у творчому учнівському об’єднанні «Юні мисливствознавці» - складова екологізації позашкільної освіти у векторі сталого розвитку». Засідання відбулося у відкритому форматі, до участі запрошувалися усі бажаючі.

Присутні ознайомилися із досвідом навчання учнівської молоді основам мисливствознавства (на прикладах провідних країн Європейського Союзу), обговорили навчальну програму «Юні мисливствознавці», форми та методи роботи з вихованцями у творчому учнівському об’єднанні.

Участь в обговоренні, яке тривало понад дві години, взяли відомі Львівські науковці, лісівники та мисливствознавці, педагоги позашкільної освіти, представники громадських організацій та засобів масової інформації:

Лавний Василь Володимирович - проректор з наукової роботи НЛТУ України, доктор сільськогосподарських наук, професор;

Казимир Михайло Миколайович - співавтор навчальної програми «Юні мисливствознавці», директор комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді», кандидат сільськогосподарських наук;

Бурмас Василь Романович - начальник відділу охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України;

Делеган Іван Іванович - співавтор навчальної програми «Юні мисливствознавці», доцент кафедри лісівництва НЛТУ України, кандидат сільськогосподарських наук, директор Львівського обласного відокремленого підрозділу громадської спілки «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»;

Хоєцький Павло Богданович - керівник гуртка «Юні мисливствознавці», доктор сільськогосподарських наук, професор Національного лісотехнічного університету України;

Герус Ірина Ігорівна – депутат Львівської обласної ради, голова депутатської комісії з питань освіти, науки та інновацій;

Куртяк Богдан Михайлович - завідувач кафедри епізоотології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, доктор ветеринарних наук, професор;

Ничта Наталія Любомирівна - практичний психолог, кандидат наук з державного управління;

Депа Роман Іванович - голова громадської організації «Карпатське братство Діани»;

Ляляєв Дмитро Григорович - голова громадської організації Українське мисливське товариство «Тур»;

Веремій Наталія Вячеславівна - дійсний член Кінологічної спілки України, власник акредитованого розплідника мисливських собак;

Руденко Юрій Анатолійович – журналіст журналу «Лісовий і мисливський журнал»;

Палас Віктор Григорович – кореспондент інформаційного агентства «Стоп корупції ТВ»;

Бедернічек Тимур Юрійович – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (м.Київ);

Давидюк Олександр Павлович – головний мисливствознавець державного підприємства «Рава-Руське лісове господарство»;

Кульчицька Ольга Іванівна – заступниця директора з навчально-виховної роботи КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»;

Бойко Леся Федорівна – завідувачка методичного відділу КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»;

Федорович Андрій Михайлович – завідувач відділу екології та біології КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» та інші запрошені.

Учасники круглого столу висловили позицію, що створення та функціонування гуртка є актуальним, відповідає вимогам сьогодення і забезпечує надання учнівській молоді якісної позашкільної освіти.

За результатами засідання напрацьовано резолюцію круглого столу, з якою буде ознайомлено органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, представників громадськості, засоби масової інформації та усіх зацікавлених осіб.

Іван Делеган, Михайло Казимир

Колектив Національного лісотехнічного університету України висловлює глибоке співчуття
директору Страдчівського навчально-виробничого комбінату СВИСТКУ Михайлу Михайловичу

з приводу тяжкої втрати – смерті матері 

Меланії Миколаївни.

Важко знайти слова, які би могли зменшити душевну біль від втрати рідної людини – смерті матері. 

Царство небесне та земля її пухом. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи.

Колектив університету

Повідомляємо Вам, що цього року Фонд  Віктора Пінчука розпочинає  вже 16-й конкурс Стипендіальної програми Завтра.UA,  де студенти вашого навчального закладу  мають шанс  отримати підтримку та можливості для професійного розвитку та самореалізації.

Стипендіальна програма «Завтра.UA» - найбільша приватна загальнонаціональна програма з підтримки талановитої молоді в Україні, скарбничка можливостей та перспектив  розвитку для  студентів закладів вищої освіти, серед яких зокрема: участь у публічних лекціях, Молодіжному Форумі «Завтра.UA», Форумі молодих лідерів в рамках Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES), літніх таборах, майстер класах, тренінгах, цікавих конкурсах тощо. Крім того, студенти можуть отримувати фінансову, інформаційну, партнерську та експертну підтримку від Фонду Віктора Пінчука.

Впевнені, що з–поміж ваших студентів є соціально-активні розумники, які прагнуть змінити нашу державу на краще.

Тому просимо  поширити інформацію  про конкурс серед студентів, викладачів, та співробітників підрозділів.

Нижче коротка інформація про умови участі в конкурсі «Завтра.UA»:

ü  До участі у конкурсі запрошуються студенти українських ЗВО – університетів, академій та інститутів будь-якої форми власності, 3 – 6 курсів денної форми навчання (бакалаврат та магістратура), громадяни України, віком до 35 років включно.

ü  Прийом заявок на участь у конкурсі буде відкрито на сайті програми zavtra.in.ua з  20 жовтня до 30 листопада  2021 року.

Більш детальну інформацію про умови конкурсу «Завтра.UA» можна дізнатись на сайті zavtra.in.ua у розділі «Конкурс»  за посиланням: https://zavtra.in.ua/competition/umovy-provedennya-konkursu/

Крім того, якщо  у вас виникнуть запитання щодо конкурсу, координатор  «Завтра.UA», Оксана Бугера  радо відповість на них за телефоном (097)720 59 94, або листом buhera@pinchukfund.org

Щиро Вам дякуємо і сподіваємось на зустріч на наступних подіях програми «Завтра.UA»!

З повагою,

керівниця Департаменту освітніх програм                                                                                                           Гриценко С.А.

Фонду Віктора Пінчука

Народний ансамбль народного танцю Національного лісотехнічного унверситету України “Полонина” під керівництвом Оксани Коваль були на гастролях у сонячній Болгарії. Колектив студентів та випускників взяли участь у Міжнародному фестивалі “Sunny Olympia” впродовж з 8 по 15 серпня, який проходив у місті Кранево. Традиційно фестиваль проходить в Молодіжному центрі «Валко» / готель «Фрегата», курорт Кранево, Болгарія. Його учасниками стали колективи з багатьох країн, серед яких Білорусія, Молодова, Сербія, Албанія, Македонія, Україна та інші. 

Фестиваль «Сонячна Олімпія» - це прекрасна можливість відпочинку і оздоровлення, а також демонстрація творчості, спілкування з однодумцями, передача творчого досвіду і знайомство з досягненнями інших колективів. Унікальність фестивалю «Сонячна Олімпія» в тому, що виступи ансамблів на сцені Молодіжного центру «Валко» чергуються з яскравими анімаційними проектами, що дозволяють учасникам з різних країн познайомиться один з одним, а також дізнатися про культуру та традиції Болгарії. Кількість концертних виступів чітко збалансовано з можливістю відпочинку. Фестиваль об'єднує талановитих дітей і молодь в одному творчому союзі, сприяючи встановити дружніх контактів між колективами з різних країн і показати неповторні барви своєї держави, продемонструвати національний колорит культури своєї країни, проявити себе таким, яким є кожен.

Окрім того, учасники ансамблів отримали масу гарних вражень, відпочили на теплому морі, відвідували цікаві місця, грали в ігри. Досвід і традиції проведення фестивалю доводять, що «Сонячна Олімпія» - місце незабутніх зустрічей, прояви і досягнення успіхів у творчості, гучних овацій, нових друзів, яскравих вражень.

Оксана Коваль, Ірина Господарисько, Володимир Яркун

Секція фізичного виховання кафедри філософії, соціології та культурології з 13 по 18 вересня організувала традиційну першість Національного лісотехнічного університету з кросу присвячену Міжнародному дню студентського спорту.

У змаганнях взяли участь понад 160 студентів на дистанціях 1000 метрів (хлопці) та 500 метрів (дівчата).

Переможцями першості інститутів стали:

ІЛСПГ – Ігор Русин,  гр. ЛГ-11;   Софія Дума,  гр.ЛГ-11;

ІМАКІТ – Остап Кравець, гр. ГМЛ – 11;   Софія Старжинська, гр. ЛІ-11;

ІДТД – Володимир Шарабуряк, гр. ДТ-12;   Анна Демко, гр. Д-11;

ІЕЕМ – Марян Гасинець, гр. ЕК-11;   Діана Бицька, гр. ЕК-11.

Переможці та призери фінальних забігів першості університету

1000 м.(хлопці)

1 місце – Мар'ян Гасинець, гр. ЕК-11; час (3.07,8)

2 місце – Ігор Русин, гр. ЛГ-11;                  (3.08,7)

3 місце – Денис Орєхов, гр. ЛГ-11;            (3.09,5)

500 м. (дівчата)

1 місце – Христина Луньо, гр. ЛГ-11;        (1.45,4)

2 місце – Софія Дума, гр. ЛГ-11;                (1.46,2)

3 місце – Діана Бицька, гр. ЕК-11;              (1.51.0)

Вітаємо переможців та бажаємо успіхів!

голова спортивного клубу Лісотехнік,
ст. викл. кафедри філософії, соціології та культурології
Віктор Гураль

Сердечно вітаємо вас із професійним святом – Днем працівників освіти. Ваша професія є унікальною – велике мистецтво й щоденна жертовна праця.

Висловлюємо щиру вдячність за педагогічну працю та відповідальне ставлення до свого покликання. Внесок працівників лісотехнічного університету у  вдосконалення підготовки нової генерації фахівців України є безумовним та вагомим.

Від усієї душі бажаємо Вам, шановні освітяни, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги, відчуття повноти і неповторності життя, невичерпних творчих сил і довгої людської пам’яті.

Адміністрація

Народний ансамбль народного танцю "Полонина" Національного лісотехнічного університету України на запрошення Західно-українського грецького національно-культурного товариства імені Константина Корніактоса 25 вересня 2021 взяв участь у фестиваль грецької культури "Мега йорти" (Велике свято) в м. Маріуполь. 

Маріуполь зустрів колектив "Полонини" хорошою погодою та гарним настроєм. Гості свята, українські греки різних територіальних громад спілкувалися з представниками Західно-українського грецького товариства. Містяни спілкувалися про історію, життєпис та культуру західної України із студентами НЛТУ України. Неочікуваною приємністю стала щедрість машинобудівника пана Миколи, який пригостив колектив Полонини домашнім національним грецьким пирогом.

У Маріупольському міському парку імені Гурова колектив Полонини взяв участь в театралізованій ході грецьких товариств, художніх колективів, молоді, активу Федерації грецьких товариств України. На гостей свята чекали виставки народної творчості, подвір'я - українське, грецьке, козацьке, ромське, книги грецьких авторів, національна кухня, майстер-класи з виготовлення виробів, приготування страв грецької кухні, виступи найкращих художніх колективів представників різних національностей та спортивні змагання. Всі охочі могли відвідати фестивальне містечко, де кожна спільнота демонструвала свої національні страви та рукодільні вироби.

Ансамбль народного танцю Полонина на головній сцені в Маріупольському парку виконали Закарпатський народний танець "Березнянка" та Грецький народний танець "Зонарадікус" за що були нагородженні кубком та Дипломом за високий художній рівень виконавчої та професійної майстерності, активну участь у культурній програмі та гала-концерті Всеукраїнського фестивалю грецької культури "Мега Йорти" ім.Доната Патричі, присвяченого 30-річчю Незалежності України.

Дякуємо за організацію та співпрацю керівнику ансамблю хореографу Оксані Коваль, голові Федерації Олександрі Проценко-Пічаджи, співробітникам Федерації та всім меценатам.

Емоції та душа Греції, її гостинність надовго залишуться в наших серцях!

Ευχαριστώ πολύ!

Володимир Яркун

Набір на стипендію Chevening вже відкрито!

Chevening – можливість для всіх амбітних людей, які хотіли б отримати стипендію на ступінь магістра у Великій Британії. Нам цікаві представники різних спеціальностей і ми не ставимо обмежень на вік кандидатів. Дедлайн - 2 листопада 2021 року.

Chevening – це програма уряду Сполученого Королівства, якою скористалось вже більше 450 українців і більш ніж 50.000 людей по всьому світу. Програма Chevening надає повну стипендію, що покриває навчання (зазвичай однорічні магістерські програми), проживання, переліт і візу.

Ваша спеціальність та вік не важливі – кожен має шанс!

Що потрібно, щоб стати стипендіатом/стипендіаткою?

• Лідерські якості
• Диплом бакалавра
• Щонайменше 2 роки досвіду роботи
• Впевнено спілкуватись англійською мовою (Chevening не ставить конкретних вимог, все залежить від університету і обраної навчальної програми)

Аби податися на програму, заявку потрібно заповнити до 2 листопада 2021 року. Водночас потрібно вступити на навчання в університеті в Великій Британії до 14 липня 2022 року. Після завершення навчання стипендіати зобов’язані повернутись до України щонайменше на 2 роки.

Вичерпна інформація про програму і процес подачі документів знаходиться на ресурсі https://www.chevening.org/.

Більше про програму і стипендіатів Chevening в Україні на сторінці Посольства Британії в Україні. З додатковими питаннями про програму або з запитом на організацію презентації про програму можна звертатись до Юлії Кондрушенко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Цього року Ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України виповнилося 30 років. Створений він Постановою Ради Міністрів Української РСР № 33 від 22. 02. 1991р. і згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 584 від 12.10.1992 р. «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» оголошений як об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення у складі трьох колекційних об’єктів: дендрарію – вул. Ольги Кобилянської, 1, дендропарку – вул. Ген. Чупринки і арборетуму – с. Страдч Яворівського р-ну.

Серед головних завдань Ботанічного саду визначено: збереження та поповнення колекцій генофонду живих рослин місцевої й світової флори; проведення науково-дослідних робіт із вивчення їх росту і розвитку в регіоні, включаючи лісівничо-ботанічні особливості; ведення обліку колекційного фонду Саду та флористичного різноманіття інших об’єктів.

Ботанічний сад НЛТУ України – єдиний в Україні ботанічний сад лісівничо-ботанічного спрямування. Окрім традиційного для ботанічних садів напрямку робіт також вивчається, як в подальшому ведуть себе деревні інтродуценти в насадженнях, куди їх ввели.

Ботанічна таксономія та таксономічні уточнення. При інвентаризації рослин виявилися проблеми з українськими таксономічними назвами та їх відповідниками на інших мовах. Відповідні напрацювання Ботанічного саду доповідалися на 3-ох міжнародних науково-практичних конференціях з української наукової термінології. У 2001 році за ініціативи та активної участі Ботанічного саду разом із 2-ма кафедрами НЛТУ України було видано «Словник таксономічних назв деревних рослин (українською, латинською, російською, англійською, німецькою мовами)» об’ємом 148 сторінок тиражем 1000 примірників.

За рекомендацією Ради ботанічних садів і дендропарків України уточнено таксономічну приналежність більше 40 деревних рослин. У спеціальній ботанічній літературі було виявлено помилковий опис морфологічної будови плоду кельрейтерії волотистої. Проведено його уточнення. Також виявили і описали унікальну особину дуба червоного як його бородавчастостовбурову відміну.

Колекційний фонд живих рослин Ботанічного саду. Колекційні рослини розміщені на трьох об’єктах, по яких за результатами інвентаризації дендрофлори сформована електронна база даних та електронний варіант картографічних матеріалів.

На території дендрарію проінвентаризовано 177 видових і внутрішньовидових таксонів деревно-чагарникових рослин, дендропарку –422 таксони, арборетуму – 212 таксонів.

Всього колекція дендрофлори Ботанічного саду представлена 5233 деревно-чагарниковими рослинами 515 таксономічних назв.

Колекція трав’янистих рослин становить 500 таксонів.

На даний час проводяться чергові біжучі уточнення складу колекційного фонду. На базі облікованих рослин ведеться вивчення феноритміки, рівень адаптації та особливості росту і розвитку цих рослин.

Дослідження фізіолого-біохімічних ознак адаптації деревних рослин різних таксонів до впливу деградованого урбогенного середовища показало, що особини малостійких видів реагують більшими змінами в показнику рН гомогенату листя (ΔPH), тоді як стійкіші – реагують у меншій мірі. У результаті проведених досліджень вибудовано ряд стійкості дерев 48 таксонів.

Вивчення феноритміки деревних рослин. Були започатковані фенологічні спостереження для вивчення феноритму розвитку деревних рослин та встановлення рівня їх адаптації. Серед деревних інтродуцентів найдовший період вегетації характерний для рослин північноазійського, далекосхідного і північноамериканського походження. Встановлено, що за період 1991-2000 рр. фенолаги їх вегетації досить стабільні: коефіціент їх варіації не перевищує 10%, а показник точності досліду знаходиться в межах 7%, що для феноритміки рослин є достатньо високим показником. Однак, дослідження останнього десятиліття показують певне їх збільшення, що, швидше за все, є відображенням кліматичних змін.

За 30-річний період виявлено тенденцію більшої варіабельності середніх фенодат початку цвітіння дуже ранньоквітучих рослин порівняно з іншими феногрупами. Встановлено, що 97% інтродукованих деревних рослин Ботанічного саду мають високий та хороший рівень адаптації до низьких температур холодного періоду року.

Згідно феноспостережень повного ступеня акліматизації набули 12,3% деревних інтродуцентів, добре акліматизувалися 73,5%, задовільного рівня акліматизації досягли 11,0%, слабкого ступеня – 2,6%, відсутні реальні ознаки акліматизації у 0,6%.

Із 2014 р. простежується стійка тенденція до зростання температури повітря. Для опадів цей  тренд є менш вираженим, проте навіть у цьому випадку виникає їх дефіцит у зв'язку з підвищеним випаровуванням. Найбільш критичними є кліматичні особливості 2015, 2019 та 2020 рр., коли спостерігались одночасно і позитивні аномалії температури і негативні аномалії опадів. За таких умов у більшості рослин відбувся збій феноритміки, скоротився період вегетації та значно погіршились вегетаційні та генеративні процеси в рослинних організмах.

Вивчення стійкості деревно-чагарникових рослин. Стійкість залежить від абіотичних та біотичних факторів. Серед перших – температурні фактори, дефіцит вологості, пошкодження вітром і мокрим снігом. Найсуттєвішу шкоду завдають вітер і сніг, так як із ним дуже складно (практично неможливо) боротися. Серед біотичних факторів – пошкодження ентомофауною та фітозахворювання. Пошкодження ентомофауною переважно вузько специфічне. Серед пошкодженнь представниками фітофлори найнебезпечніші дереворуйнівні гриби, які призводять до деструкції деревини та зниження механічної стійкості і довговічності деревних рослин. А це несе загрозу аварійності дерев. Запропоновані нами підходи дозволяють встановлювати рівень небезпечності їх для відвідувачів. А відтак – і почерговість проведення відповідних господарських заходів.

В останні десятиліття значного рівня набуло експансивне заселення деревно-чагарникових рослин особинами омели білої. У першу чергу це стосується урбоценозів та лісосмуг. Ботанічним садом показано причини такого явища, його сучасний розвиток та небезпечна екологічна перспектива за умови пасивного ставлення до цього.

Великовікові особини парків. Дослідивши деревні інтродуценти та автохтонні види ряду присадибних парків Львівщини виявили у них цікаві великовікові (понад 100 років) дерева. У Підгірцівському парку – особини 10 таксонів, у Журавнівському – 9, у Роздільському – 11, у Вишнянському – 13, у парку села Переможне – 13. Інтродуковані види пройшли довготерміновий період пристосування до місцевих умов, а отже можуть служити добре перевіреними адаптаційними зразками .

Про потенційну деревну продуктивність насаджень деревних інтродуцентів. Встановлено, що серед одновидових біогруп арборетума, які є прототипами лісових насаджень, у віці близько 50 років, найкращі показники росту відмічено у модрини японської та польського різновиду модрини європейської – Іе клас бонітету. Значні темпи росту та відносну продуктивність, що характеризується Іb класом бонітету, показали: дуб червоний, ясен пенсільванський, та автохтонний вид – ялиця біла, яка виявилася продуктивнішою від 3-ох інтродукованих видів цього роду.

Серед п'ятихвойних сосен за висотою домінує сосна румелійська – Іс клас бонітету. Проте, в останні кілька років спостерігається загнивання кореневої системи її особин і вивертання їх вітром. Серед кедрових сосен найкращі показники у сосни кедрової корейської – Іb клас бонітету.

Проведені дослідження виявили, що потенційна продуктивність насаджень туї велетенської в рівнинній частині Львівщини може виражатися І класом бонітету, а рівновершинної відміни туї західної – ІІ класом. Цікаво, що в останнього таксону туї завдяки великій густоті стояння стовбурів у 50-річному віці формується значний запас стовбурової деревини – 420 м³/га.

У парку туристичної бази «Карпати» на Сколівщині досліджували великовікові особини (130-140 років) сосни жорсткої, тсуги канадської та настовбурченої відміни кипарисовика горохоплодого вікової групи 130-140 років. Ці ж види обстежували в парках с. Вишня, с. Підгірці (Стрийські), с-ща Журавно та дендрарію Ботсаду. Із всіх об’єктів згадані інтродуценти найкраще ростуть в парку турбази в умовах долини річки Опір, де вони виявилися стійкими, досягли значних біометричних показників та високої декоративності. Крім того, особини сосни жорсткої та настовбурченої відміни кипарисовика горохоплодого за цими показниками та високими споживчими властивостями деревини, дозволяють зробити висновок про доцільність створення експериментальних лісових культур в річкових долинах північно-східного мегасхилу нижньогірського регіону Карпат.

Гіркокаштан звичайний за 200-літню історію в культурфітоценозах регіону показав себе стійким невибагливим високодекоративним видом, завдяки чому широко увійшов в асортимент зелених насаджень. Проте, в останні роки відбулося пошкодження його балканською охридською міллю, що в кінцевому результаті спричиняє відмирання листя дерев та призводить до втрати їх життєздатності та декоративності. Заміна ж вражених дерев особинами стійких до молі видів гіркокаштана нереальна через дефіцит посадкового матеріалу.

Виходячи з того, що рівень враження гіркокаштана звичайного охридською міллю та зниження його декоративності на даний час стабілізувався і в окремі роки навіть зменшився, для масового міського озеленення доцільно проводити селекційний відбір більш стійких екотипів цього виду. 

Також приступили до вивчення лісівничо-ботанічних особливостей функціонування складних великовікових насаджень Розточчя. Серед них 140-річне сосново-модринове насадження, яке відзначається високою повнотою та середнім, як для модрини, запасом. Модриновий елемент лісу середньоповнотний і формувався без достатнього впливу підгону. Клас бонітету як для модрини відносно низький – 1-ий.

У підпорядкованих ярусах переважають дуб звичайний та тіньовитривалі породи – бук лісовий і липа серцелиста. Насадження середньопродуктивне (818 м3/га), життєздатне, з унікальними породним складом і структурою. Подальше вивчення його і ряду інших великовікових – у перспективі.

Природне поновлення деревних інтродуцентів. Встановлено, що генеративним шляхом природно поновлюються третина інтродукованих деревних рослин арборетуму. Частина видів також природно розмножується вегетативно.

На порядку денному в найближчі десятиліття повинно стояти питання вивчення комплексної адаптації деревних інтродуцентів в умови регіону. Останнє зумовлено тим, що відомі непоодинокі випадки, коли представники нових видів, введені в місцеві фітоценози, проявляють інвазивні властивості.

Вивчення лісових мохоподібних. Переважна більшість таксонів мохоподібних, виявлених на ділянках арборетуму Ботанічного саду НЛТУ України у с. Страдч та на території арборетуму Познанського Природничого Університету у с. Зєльонка (де проводилося стажування на запрошення польської сторони) становили мохи. Лише п’ята частина цієї групи рослин – печіночники.

Спостереження за нововведеними декоративними трав’янистими рослинами відкритого ґрунту показали, що переважна їх більшість може успішно рости, цвісти і плодоносити у Львові в умовах культури. При цьому, розміри вегетативних та генеративних органів, а також кількість суцвіть та квіток на рослині в умовах культури збільшується. Для більшості вивчених видів рослин властива задовільна насіннєва продуктивність, а це важливий фактор для введення їх у культуру.

Також проводилося спостереження за унікальною дольодовиковою лучно-степовою рослинністю Лисої гори, а також гір Підлиська і Сипуха (Гологори, Золочівщина). Встановили, що таксономічний склад раритетних видів рослин тут неухильно деградує.

Біохімічні дослідження рослинної сировини окремих лікувальних видів отриманої з культури у порівнянні з природним середовищем виявили незначну різницю за вмістом біологічно активних речовин.

Великий відрізок часу пройшов від часу створення Ботанічного саду НЛТУ України. За цей час виконано ряд науково-дослідних робіт державного замовлення. Це роботи по наступних загальнодержавних тематиках. 

1. „Еколого-біологічний аналіз колекційного фонду Ботсаду УкрДЛТУ”.
2. „Еколого-біологічні особливості та агротехніка вирощування рідкісних і перспективних видів рослин Ботанічного саду УкрДЛТУ ”.
3. „Лісівничо-біологічні особливості вітчизняних та інтродукованих видів флори ботанічного саду НЛТУ України та прилеглих територій.

Працівниками Ботанічного саду підготовлено 1 докторську та захищено 6 кандидатських дисертацій.

Вийшло у світ близько 500 наукових публікацій. За цей час відбулися суттєві зміни у штатному розписі Саду. При його заснуванні штат складався із більш як 90 одиниць. На сьогодні штатних одиниць – 17, із них у науковому підрозділі – відділу лісівничо-ботанічних досліджень – 4 одиниці. Зрозуміло, що за цих умов досить складно таким числом співробітників виконувати всі покладені на Сад обов’язки із науково-природоохоронної роботи.