Туреччина велику увагу приділяє освіті молоді. Гасло цього університету в перекладі українською «Подібно до неба, освіта повинна бути доступною усім». Це реалізовується у фінансуванні освіти. Зокрема навчання студентів (окрім іноземних) безоплатне. Нові сучасні корпуси, лабораторне обладнання, оплата праці викладачів, логістика викликають у нас засмучення. Фінансування освітнього процесу здійснюється із окремого фонду президента Туреччини. Дуже сподіваємося, що після закінчення війни забезпечення вишів  України вийде на належний рівень.

Університети Туреччини, зокрема БАРУ, наслідують передові Європейські країни та застосовують засади Болонського процесу: кредитно- модульну систему оцінювання знань, строгі вимоги до виявлення плагіату у кваліфікаційних роботах бакалаврів та магістрів (значно строгіші аніж у нас) тощо. Обсяг та наповнення кваліфікаційних робіт аналогічні до робіт наших студентів.

Наша делегація мала змогу виступити з низкою лекцій стосовно загальних засад навчання у НЛТУ України, змістовною інформацією про Львів, як культурний центр України та про деякі напрямки наукових досліджень, які могли б стати спільними проєктами BАRU та UNFU.

Зустріч з викладачами та студентами дало змогу відчути атмосферу навчально-наукового процесу BАRU.

Низка зустрічей за неформальних обставин була доброзичливо зорганізована персоналом лісотехнічного факультету – професором Хюсейном Сірікая та доцентом Муратом Онет, а також працівником віддділу Ерасмус – Муратом Іпеком.

Підсумковим зібранням стала зустріч з ректором BАRU – Орган Узум, на якій завідувач кафедри лісових машин Олег Стиранівський вручив ректору BАRU пам'ятну Книгу НЛТУ України та брошуру з інформацію про історію та діяльність кафедри лісових машин. Рівно ж ректор BАRU передав Олегу Стиранівському почесну відзнаку BАRU з його логотипом. Цю відзнаку Олег Стиранівський після повернення в Україну передав Володимиру Загорському.

Ректор BАRU запропонував підписати угоду меморандум про співпрацю яка б передбачала спільне навчання аспірантів BАRU та  UNFU.

Усі члени нашої делегації отримали сертифікати про участь у академічній мобільності в університеті BАRU.

Академічна мобільність передбачає не тільки ознайомлення з навчальним процесом  приймаючої сторони, але із історією та традиціями приймаючої країни – Туреччини. Нам вдалося відвідати історичну перлину – місто Сафранболу, яке варто відвідати усім, хто приїде до Туреччини..

Поблизу міста Бартін на березі Чорного моря знаходиться давнє місто – фортеця Амасра. Тут розташований порт, маяк, залишки фортечних мурів. Амасра – курортне містечко, його вулиці заповнені туристами з Туреччини, Японії та й інших азійських країн. Численні магазини, ринки, кафе з різнобарвним крамом, традиційними турецькими наїдками та солодощами. На вершні середньовічної острівної частини Амасри височіє маяк.

Окрема тема для розмов – автомобільні дороги Туреччини. Дорожня інфраструктура, якість дорожнього покриття, спосіб оплати проїзду  автострадами – близькі до оцінки «відмінно». Це стосується і автострад, і звичайних доріг, і локальних доріг. Лише не стосується правил дорожнього руху турецьких водіїв, які можуть виконати розворот чи поворот у вигідному для них місці, не зважаючи на інших учасників дорожнього руху. А про перевищення швидкості навіть не варто згадувати. Якщо є обмеження 50 км/год, то всі їдуть 120 км/год й не бояться поліції та фотокамер.

Наша подорож закінчилась знайомством з красунею – столицею Анкарою. Широкі вулиці, зазвичай сучасні будівлі, мінарети, ринки – все це вартує уваги.

Олег Мачуга

Наталія Шевченко

Олег Стиранівський