Днями відбувся круглий стіл, за участю Української горіхової асоціації та Національного лісотехнічного університету України. Організатором та відповільним за роботу круглого столу, а також керівником створеного «Науково-практичного центру агролісомеліорації в Україні» стала доцент кафедри екології НЛТУ України Оліферчук Вікторія Петрівна.  Очолили роботу Круглого столу президент Української Горіхової Асоціації Пахно Володимир Григорович (м. Київ), завідуючий кафедрою екології Копій Леонід Іванович.

В роботі Круглого столу взяли участь практики: голова “Львівської горіхової Асоціації” Завгородній Вячеслав Васильович,  предстаники громадської організації “Горіхівництво Сквирщини” (Київська обл.,м.Сквира) Благодійний фонд та Благодійна організація “Екобіосистем -”АГС” Орел  Олександр Борисович та голови  ФГ “Синтез-результат” Польова Валентина Володимирівна та Польовий Володимир Михайлович ( Кіровоградська область), представник Агрофірми “Колос” Кухар Борис Борисович, власник господарства по виготовлення вермикомпосту Попко Ігор Миколайович (м. Львів). Зі сторони науковців в роботі взяли участь проректор з наукової роботи Лавний Василь Володимирович, завідувач кафедрою лісопромислового виробництва та лісових доріг Бокай Борис Ярославович, доцент кафедри екології Лук’янчук Неля Георгіївна, асистент кафедри Копій Марія Леонідівна, доценти кафедри екологічної економіки Загвойська Людмила Дмитрівна та Дубовіч Іон Андрійович, професор кафедри лісових культур та лісової селекції Дебринюк Юрій Михайлович, доцент кафедри Данчук Олег Тадейович,  керівник відділу фандрейзингу університету Іванишин Оксана Тарасівна, студенти-магістри кафедри екології Глиняна Наталя, Гусак Марта, Ірза Мар’яна, Літепло Анна, Шеверя Ладислава.

Сьогодні, на території України налічується більше 1 млн. га земель, використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, з них: 625,3 тис. га - деградованих, 424,0 тис. га - малопродуктивних та  11,3 га - техногенно забруднених земель. Відповідно до частини 2 статті 171 Земельного кодексу України до малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.   Але ж неефективним є і невикористання таких земель. В Європі немає поняття малопродуктивних земель. Важливо використовувати геоекологічний підхід до формування адаптивно-ландшафтних систем землеробства на малопродуктивних земельних ділянках, оцінити відповідність агрокліматичних, ґрунтових, геоморфологічних, літологічних та інших умов вимогам вирощування культур,  або створити її шляхом послідовної оптимізації обмежуючих факторів.

Кафедра екології в особі Оліферчук В.П. запропонувала випробувані та  застосовувані біотехнології висаджування культур з метою їх приживлення та відновлення загальної мікологічної сітки в екосистемі, а відтак відновлення родючості деградованих земель.

Органічні біотехнології висаджування сільськогосподарських,  овочевих культур, плодових кущів та дерев, лісових культур та трав широко використовуються в Україні із застосуванням мікоризації як основи для ефективного росту та розвитку рослин та їх ефективного плодоношення. Широкою також є практика застосування цих технологій для заліснення девастованих грунтів,  і ми плануємо активне їх впровадження для відновлення та створення лісосмуг.  

Важливу роль у відновленні лісосмуг повинні відіграти горіхоплідні культури. Про це говорив Президент УГА Пахно В.Г. і поділився з присутніми програмою для створення насаджень горіхоплідних культур на деградованих та малопродуктивних землях. 

Основним завданням програми є окреслення  напрямків створення насаджень горіхоплідних культур на малопродуктивних та непридатних для вирощування сільськогосподарських культур земельних ділянках за рахунок коштів компенсації по охороні земель та коштів українських інвесторів, визначення організаційних, економічних та правових механізмів її виконання.

Для виконання основного завдання програми потрібне вирішення наступного кола питань:

а) оцінка виробничого потенціалу та окреслення заходів з його удосконалення та реалізації (організаційні форми господарювання, типи насаджень, матеріально-технічне забезпечення,  подальший  розвиток розсадницької бази горiхоплiдних культур, тощо);

б) відокремлення зон промислового вирощування культур в Україні по регіонам;

в) вироблення технологічних основ вирощування гoрixоплiдниx на низькопродуктивних та непридатних для вирощування сільськогосподарських культур земельних ділянках ;

г) розрахунок нормативних величин витрат праці та коштів на вирощування посадкового матеріалу, створення товарних насаджень, догляду за ними та вирощування плодів;

д) окреслення перспективних напрямків наукового забезпечення;

е) встановлення фінансових та інвестиційних джерел, механізмів регулювання виробництва.

Обмежуючими факторами для вирощування горіхоплідних культур є, насамперед, показники зимових і ранньовесняних температур та сума опадів. Що ж стосується ґрунтів, то до них горіхоплідні культури досить невибагливі, і в цьому відношенні вони поза конкуренцією серед інших сільськогосподарських культур. Крім цього, можливість застосування ручної обробки та догляду за горіхами, а також протиерозійні властивості його кореневої системи  дають гарантію того, що деградацію малопродуктивних земель можна зупиняти, застосовуючи горіхоплідні культури. Горіху також належить важлива роль в забезпеченні конкурентоспроможного функціонування ринку агропромислової продукції, підвищенні ефективності використання земельних ресурсів в умовах  розвитку процесів деградації та інших негативних тенденцій в стані ґрунтового покриву, охорони і раціонального використання сільськогосподарських угідь.

Пахно В.Г. вказав також на необхідність об'єднання зусиль науки, підприємництва, бізнесу, залучення студентів та аспірантів до роботи над дипломними проектами та дисертаційними роботами з обговорюваної тематики. Він запропонував  створення “Науково-практичного центру агролісомеліорації в Україні” відповідальність за роботу якого взяла на себе викладач і практик — консультант по впровадженню біотехнологій для створення органічних господарств, автор першого в  Україні мікоризного препарату на чорному трюфелі Оліферчук В.П.

Наші гості Орел О.Б. та Кухар Б.Б. відзначали проблему втрати ресурсів через знищені лісосмуги та вказували на необхідність відновлення їх плодоносними культурами. Відзначали також соціальну складову питання та можливість створення додаткових робочих місць. В Білій Церкві були посаджені 1,5 тис.  саджaнців чорного горіха у дитячих садочках та школах, у міських парках.

Професор Копій Л.І говорив про необхідність створення пробних площ для демонстрації відновлення лісосмуг і представив презентацію, де був відображений досвід європейських країн у розвитку агролісомеліорації.

Професор Дебринюк Ю.М. сконцентрував свою увагу на необхідності підбору відповідних видів горіхоплідних культур і вазував на ті, які, на його думку, можна активно застосовувати для відновлення лісосмуг.

Доцент кафедри екології Лук'янчук Н.Г. розповіла присутнім про стан лісосмуг  вздовж залізничних доріг та специфіку їх функціонування.

Данчук О.Т. говорив про необхідність створення лісосмуг  в першу чергу як проектів захисту, і відповідно необхідність підбору видового складу рослин для кожного регіону, для кожного типу грунту і кліматичних умов.

В результаті проведеної роботи науковці та практики внесли свої пропозиції, які пропонується подати на розгляд у Міністерство агрополітики та Кабінет Міністрів  України. 

Пропозиції «Науково-практичного центру агролісомеліорації в Україні»

• інвентаризувати землі під ПЛН за рахунок бюджетних коштів;
• провести лісовпорядні роботи;
• розробити технічну документацію, здійснити кількісний, якісний облік та отримати об’єктивну інформацію про їхній сучасний стан та меліоративну ефективність;
• установити господарський нагляд за ПЛН;
• урегулювати правові механізми використання ПЛН;
• зобов’язати орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на які поширюється вплив ПЛН, взяти під опіку лісосмуги, оскільки вони захищають саме їхні поля;
• відновити посаду агролісомеліоратора (фахівця з агролісомеліорації) на місцях та агролісомеліоративну службу в цілому;
• ввести моніторинг земель під ПЛН;
• формування земельних ділянок ПЛН та їх внесення до єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі;
• з правовим режимом земель під ПЛН (загальна площа їх становить 1,5 млн га, в тому числі 446,6 тис. га під полезахисними лісосмугами, з яких, згідно з даними державної статистичної звітності з кількісного обліку земель станом на 01.01.2013 р., 79,11% перебувають у державній власності);
• надалі слід систематично і послідовно проводити інвентаризацію ПЛН, адже від цього залежатиме, за які кошти (державні, орендарів земельних ділянок, інвесторів);
• виконувати певний тип робіт, кількісний, якісний облік, визначати сучасний меліоративний стан, ефективність тощо;
• запровадити технології регенеративного землеробства  із застосуванням принципів органічного землекористування при висаджуванні культур для відновлення ПЛН

Для вирішення цих питань учасники пропонують:

1. Сформувати осередки центру по всім областям України, включивши представників науки і виробництва для створення комплексної програми збереження та поліпшення продуктивності землі.
2. Провести пілотні дослідження в кількох областях України в рамках виконання дисертаційної роботи “Створення та відновлення лісосмуг з використанням горіхоплідних культур”, яка буде виконуватися на базі НЛТУ України. Надати пробні площі зголосилися представники Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Запорізької областей, які виділять для експерементів  малопродуктивні, деградовані і рекультивовані лісосмуги. Роботи будуть виконані за рахунок позабюджетних, внутрішніх фінансових ресурсів та інвестиційних коштів.

Юлія Гербут