Відкритий лист до Президента України, парламенту та майбутнього уряду від академіка НАН України Юрія Туниці.

Неодноразові заяви Президента України Володимира Зеленського щодо протидії будівництву «Північного потоку-2» («Nord Stream 2»), а також наміри продовжувати обговорення цієї теми у найближчих дискусіях з лідерами європейських країн, США та в ООН обнадіюють.

Це є доброю новиною на тлі наших численних листів (без відповіді або з формальними відписками) до попередніх представників влади України про необхідність проведення комплексних міждисциплінарних досліджень впливу «Nord Stream 2» (далі — NS2) на довкілля і сталий розвиток та використання їх результатів у політичних дискусіях на найвищому рівні. З’явилась надія, що дворічні напрацювання створеного під егідою НАН України Міжнародного консорціуму експертів (а це понад 20 представників різних галузей знань — провідних учених України, Німеччини, Франції, Італії та США) нарешті буде використано.

Згаданий консорціум провів попередній науковий аналіз офіційної експертизи проекту NS2, на яку «Газпром» Росії асигнував понад 100 млн євро. Аналіз спростовує поширювану російською пропагандою думку про те, що питання будівництва NS2 вирішено остаточно і від України вже нічого не залежить.

Залежить!

Незважаючи на втрачений дорогоцінний час, Україні ще не пізно ініціювати на міжнародній арені систему відповідних політичних та юридичних заходів, спираючись на об’єктивні наукові дослідження та міжнародне екологічне право.

Ризики екологічної загрози «Північного потоку-2» занадто високі, і будувати газопровід немає жодної економічної потреби за наявності української ГТС, якою торік у Європу було транспортовано 93,5 млрд м³ газу за загальної пропускної здатності 178,5 млрд м³. Адже при наявності сумнівів Росія може продавати газ на кордоні з Україною.

За результатами круглого столу, проведеного в НАН України Міжнародним консорціумом експертів 01.02.2019 р., було опрацьовано і прийнято Київське комюніке про негативний вплив підводних газопроводів на довкілля та сталий розвиток. У ньому авторитетні вітчизняні та іноземні фахівці з міжнародного екологічного права наголошують, крім іншого, на передбачених процедурами Конвенції Еспо можливостях накладення мораторію на будівництво NS2 — до проведення додаткових об’єктивних досліджень щодо доцільності реалізації проекту.

Президенту, парламенту і майбутньому уряду України (зокрема, МЗС) слід використовувати зазначене комюніке в роботі на міжнародній арені.

На 74-й сесії ГА ООН у вересні ц. р. Україні необхідно проголосити політичну заяву про несумісність будівництва «Північного потоку-2» з духом і буквою міжнародних документів щодо сталого розвитку та запобігання змінам клімату (важливе завдання для МЗС України — кваліфіковано підготувати таку заяву).

Зі свого боку в Україні мають бути продовжені міждисциплінарні дослідження у трьох напрямах: а) оцінка екологічних загроз, які створюють будівництво, експлуатація, а в перспективі — і демонтаж NS2; б) економічна оцінка екологічної шкоди, яку завдає Україні вилучення під ГТС 113400 га родючих земель; в) шляхи вирішення гострих екологічних проблем на Донбасі, в Азовському морі, Криму та інших зонах екологічного лиха.

Треба якнайшвидше провести позачергові парламентські слухання із зазначених проблем. Вони закладуть політико-правову базу для вироблення системної стратегії здійснення невідкладних заходів з відвернення екологічних загроз в Україні та ліквідації їх наслідків.

Це стане імпульсом обґрунтування майбутнього «екологічного Плану Маршалла» для України і запорукою її сталого розвитку. Подібно до таких відомих об’єктів як Чорнобильська АЕС, Саяно-Шушенська ГЕС, Дніпровський каскад гребель, Керченський міст і багато-багато інших, «Північний потік-2» — типове явище природоруйнівної економіки.

На підставі результатів трансдисциплінарних досліджень має бути підготовлено (за участю Мін’юсту України) відповідні позови до міжнародних судових інстанцій. Це дасть змогу зберегти 3 млрд доларів щорічних надходжень до бюджету України за транзит російського газу в Європу або ж отримати грошову компенсацію за екологічні збитки внаслідок припинення транзитних функцій ГТС.

А головне — буде створено прецедент першого міжнародного екологічного суду, який мав би історичне значення з погляду запобігання подібним небезпечним господарським проектам та мотивування бізнесу до становлення екологічної економіки.

Зазначена проблема є актуальною для всіх країн з огляду на необхідність трансформації нинішнього способу господарювання в екологічну, так звану зелену економіку для досягнення Цілей сталого розвитку та боротьби з кліматичними змінами.

Прагнення нової влади України до змін на краще можна здійснити лише за умови, що одним з її пріоритетів стане екологічний імператив як об’єднавча платформа усіх політичних сил і громадянського суспільства. Всім треба жити. І жити в безпечному природному середовищі.

Матеріал взятий із сайту газети "Голос України"