Стаціонар складається з п'яти секцій величиною 1,0 га кожна (див. схему):

Секція І – контрольна;

Секція ІІ – проведена рівномірна поступова триприйомна рубка;

Секція ІІІ – проведена рівномірна поступова двоприйомна рубка;

Секція ІV – проведена групово-вибіркова триприйомна рубка;

Секція V – проведена групово-вибіркова п'ятиприйомна рубка.

Мета закладення

Розроблення способів відтвореннята формуваннясосново-дубових деревостанів на основі природного поновлення.

Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на секціях стаціонару

до проведення рубок, 1962 р.

Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на секціях стаціонару, 2017 р.

Сз – Pinus sylvestris L.; Дз – Quercus robur L.; Гз – Carpinus betulus L.;

Бк – Fagus sylvatica L.; Лпд – Tilia cordata Mill.; Клг – Acer platanoides L.;

Дч – Quercus rubra L.; Яв – Acer pseudoplatanus L.; Мдє – Larix decidua Mill.; Ялє – Рісеа abies(L.) H.Karst.

Інтенсивність рубки на секціях стаціонару

Лісогосподарські заходи, які проведено

1. Проведення рубок у материнських деревостанах в зимовий період:

• 1962-1963 рр. – секції II, III, IV, V;
• 1967-1968 рр. – секції II, III, IV, V;
• 1972-1973 рр. – секції II, IV, V;
• 1977-1978 рр. – секція V;
• 1982-1983 рр. – секція V.

2. Проведення рубок догляду:

• 1966, 1969 р. – освітлення (секції II, III, IV, V);
• 1983, 1988 р. – прочищення (секція II і IV);
• 1985, 1989 р. – прочищення (секція III);
• 2014 р. – прохідна рубка (секції II, III, IV);

3. Створення лісових сосново-дубових культур:

• 1985 р. – секція V.

4. Проведення вибіркових санітарних рубок:

• 1976, 1978, 1983, 1985, 1989, 2014 р. – секція І.

Схема розташування секцій стаціонару «Страдчівський»

І – контроль;

ІІ – рівномірна поступова триприйомна рубка;

ІІІ – рівномірна поступова двоприйомна рубка;

ІV – групово-вибіркова триприйомна рубка;

V – групово-вибіркова п'ятиприйомна рубка.

 Загальний висновок

На експериментальних секціях (II, III і) на даний час природним шляхом сформувалися середньовікові високоповнотні деревостани значної продуктивності. В їх складі панує сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) – секція ІІІ, або дуб звичайний (Quercus robur L.) – секції ІІ і IV з домішкою граба звичайного (Carpinus betulus L.), бука лісового (Fagus sylvatica L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.), клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.), дуба червоного (Quercus rubra L.), модрини європейської (Larix decidua Mill.) та ялини європейської (Рісеа abies (L.) H.Karst.).

На експериментальній секції V пройшла зміна порід і там створені лісові культури за участю сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) і дуба звичайного (Quercus robur L.).

За 55-річний період (до 2017 р.) лише на секції ІІІ сформувався деревостан, наближений до корінного (материнського) за часткою основних лісотвірних порід (сосни, дуба і граба). На секціях ІІ і IV відбулася зміна домінуючої у материнському деревостані деревної породи – сосни. На цих секціях панує дуб звичайний, а сосна звичайна представлена лише як домішка.

На секції ІІІ сформувався найбільший запас деревостану – 359 м³/га. Запас деревини на секціях ІІ і IVє значно меншим і становить, відповідно, 56% і 67% від запасу деревини на секції ІІІ.