The project is funded by the Baden-Württemberg Foundation and includes both short-term visits by university executives to deepen cooperation between higher education institutions and the mobility of master's and postgraduate students to conduct experimental research, prepare master's theses and write scientific publications.
Following the meeting, the rectors agreed to visit each other in May-June 2022 to plan further cooperation between universities.
On December 16, 2021, based on the results of the first stage of the XII Taras Shevchenko International Language and Literature Competition for Pupils and Students and the first stage of the XXII Petro Yatsyk International Ukrainian Language Competition, students of all specialties of the Ukrainian National Forestry University were awarded diplomas of experts of Ukrainian language, namely: Boychuk Maria (student of group D-11), who won first place in the first stage of the XII International language and literature competition of pupils and students named after Taras Shevchenko, Geval Anna (student of group D-11), who won second place in the first stage of the XII International Language and Literature Competition for Taras Shevchenko and Mykhailyuk Solomiya (students of TZNS-11), who won the first stage of the XXII Petro Yatsyk International Ukrainian Language Competition.
 |
 |
Congratulations! We wish success in all endeavors and continue participation in the further conquest of scientific peaks!
Traditionally, at the end of the calendar year, the UI Green Metric 2021 rating was published, in which the National Forestry University of Ukraine was recognized as the fourth most environmentally friendly university in Ukraine.
On December 14, 2021, the University of Indonesia (UI) published the results of the UI GreenMetric World University Rankings 2021. The ratings were announced by the online chairman of the UI GreenMetric, Prof.Dr. Riri Fitri Sari.
UI GreenMetric World University Rankings is the world's first university ranking that measures the contribution of each participating university to the development of an "environmentally friendly" university. Compared to the previous year, the number of UI GreenMetric participants has increased significantly and amounts to 956 free economic zones from 80 countries.
The ranking takes into account 6 categories of indicators of the university environment (facilities and infrastructure, energy and climate change, waste management, water, transport and education).
This year, 18 Ukrainian free economic zones took part in the ranking. UNFU, leading in four categories (education, transport, water and waste management), is once again recognized as the most environmentally friendly Ukrainian university. We occupy the 1st position among the free economic zones of Ukraine, 223rd position in the general rating of the Free Economic Zone of the world and 73rd - among the educational institutions of Europe.
The achievements of UNFU community have ensured a worthy position of the university in 5% of the best free educational institutions in the world in terms of environmental education.
In 2021, new indicators were added to the rating indicators that take into account the provision of the university during the coronavirus pandemic.
The project coordinators Juliana Pavlyuk and Volodymyr Yarkun developed and analyzed a powerful array of information according to the rating criteria, formed an evidence base of UNFU sustainability indicators and entered information into the international electronic expert system UI Green Metric. Professional information support was provided by the Vice-Rector for Research Vasyl Lavnyi, the Vice-Rector for Educational Work and International Relations Mykola Borys, the Head of the Civil Defense Staff Stepan Solovey and the Chief Bookkeeper Anatoliy Burda.
Note that participation in the rankings allows to objectively assess the work of the university and determine its degree of success among other higher education institutions. The results of the UI Green Metric ranking are based on quantitative indicators that allow universities to be ranked so that they can be quickly compared on the basis of sustainability of their infrastructure, economic efficiency, environmental impact, comfort and healthy living, study and work both for students and staff. Participating universities have the opportunity to assess the level of their environmental and natural resource base, as well as the importance of the component of sustainable development in teaching and research.
Rector of our University, Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Economics, Professor Volodymyr ZAGORSKIY participated in the final meeting of the expanded Board of the State Agency of Forest Resources of Ukraine.
In his report, Professor Volodymyr ZAGORSKIY focused on topical issues of expanding and deepening cooperation between the National Forestry University of Ukraine and enterprises, institutions and organizations belonging to the management of the State Agency of Forest Resources of Ukraine.
The idea of creating the Association has long matured in our university. Finally, we feel the arrival of a good moment to unite the society of colleagues, friends and students, those who consider it an honor to call UNFU their alma mater and are ready to work together to preserve 150 years of educational traditions and mutually beneficial cooperation.
We welcome the staff and graduates of the University to submit their ideas and suggestions on the activities of the Association of Alumni of the Ukrainian National Forestry University.
Про результати діяльності університету за друге півріччя 2021 року доповідав ректор університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир ЗАГОРСЬКИЙ.
Професор ЗАГОРСЬКИЙ подякував колективу університету за злагоджену роботу в непростих умовах пандемії коронавірусної інфекції та глибоке розуміння оптимізаційних управлінських рішень, направлених на забезпечення повноцінного функціонування університету.
Аналізуючи фінансово-господарську діяльність, ректор наголосив, що вдалося стабілізувати фінансовий стан університету. Це дало змогу повністю профінансувати виплату заробітної плати працівникам і стипендій студентам університету, а також у повній мірі провести розрахунки за спожиту електроенергію, газ, воду, тепло та інші комунальні послуги. Упорядковано штатний розпис університету.
Покращуються соціально-побутові умови студентів, зокрема проведено капітальний ремонт житлових блоків у гуртожитку № 4 на суму 1,4 млн. грн., а також облаштовано пожежною сигналізацією та мовним оповіщенням гуртожиток № 4. До проєкту “Велике будівництво” включено фінансування на ремонт і реконструкцію усіх студентських гуртожитків університету.
Розпочато проєктні роботи із реконструкції стадіону університету для встановлення необхідного устаткування і створення сучасного спортивного комплексу.
Аналізуючи освітній процес, ректор констатував, що сьогодні в університеті навчаються і працюють 4500 студентів та працівників. Університет здійснює підготовку фахівців за освітніми ступенями: бакалавра – за 23-ма спеціальностями (27 освітньо-професійних програм); магістра – за 13-ма спеціальностями (22 освітньо-професійні програми), доктора філософії – за вісьмома освітньо-науковими програмами. З 2022 року в університеті започатковано підготовку фахівців за сімома бакалаврськими спеціальностями. Окрім традиційних для профілю нашого університету спеціальностей, здійснюється підготовка фахівців у галузях “Культура і мистецтво”, “Архітектура та будівництво”, “Інформаційні технології”, “Природничі науки”, “Автоматизація та приладобудування”, “Публічне управління та адміністрування”, “Сфера обслуговування”. Такий діапазон фахової підготовки відповідає сучасній структурі університетів Європи.
Нині в університеті здобуває освіту понад три тисячі студентів. Серед них – близько 60 іноземних громадян з 15-ти країн світу (Німеччина, Італія, США, Польща, Азербайджан, Узбекистан, Туніс, Конго, Ліван, Лівія, Єгипет, Ефіопія, Палестина та інші). Це дало змогу вишу отримати додаткові кошти за навчання від іноземних громадян у сумі близько двох млн. грн.
Аналізуючи наукову діяльність колективу університету, було сказано, що відповідно до тематичних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) у 2021 році виконувалося 100 науково-дослідних робіт із загальним річним обсягом фінансування 5053,4 тис. грн, в тому числі: держбюджетні на суму 593,6 тис. грн; госпдоговірні – на суму 1532,4 тис. грн та міжнародні гранти на суму 2927,4 тис. грн. Міжнародні гранти виконувалися в рамках програми ЄС “Горизонт-2020” та білатеральних українсько-німецьких наукових проєктів. Як видно зі слайду, сума фінансування наукових досліджень в останні роки істотно зростає. Так, цього року вона збільшилася на понад 34% порівняно з 2020 роком, що значно більше запланованого цільового показника результативності. При цьому лише 11% коштів фінансування наукових досліджень отримано із держбюджету, а решту одержано університетом із позабюджетних надходжень. За цим показником університет займає лідерські позиції в Україні.
 |
| Рис. Обсяги фінансування і кількість НДДКР |
Аналіз розподілу сумарних надходжень до загального і спеціального фондів по структурних підрозділах університету свідчить, що явним лідером за загальними обсягами фінансування науки є ННІ лісового та садово-паркового господарства (рисунок), частка якого становить 75% від загальної суми фінансування наукових досліджень. Серед кафедр слід відзначити здобуток кафедри лісівництва, яка виконала наукові дослідження на суму понад 2,75 млн. грн, що становить 54,4% від загального обсягу фінансування науково-дослідних робіт університету. На цій кафедрі обсяг фінансування наукових досліджень на одного штатного НПП перевищує 188 тис. грн у рік, що є одним з найкращих показників в Україні.
Збільшення кількості публікацій НПП у виданнях, які реферуються у наукометричних базах Web of Science та Scopus за 2021 рік склало 1,5%.
У 2021 році університет покращив на дві позиції своє місце у щорічному рейтингу “Освіта.ua” українських закладів вищої освіти за показниками даних наукометричної бази Scopus (за індексом Гірша – кількісним показником, що базується на числі наукових публікацій і кількості їх цитувань) і займає там досить високе 35 місце серед 190 університетів України.
У 2021 році університетом подано Міністерству освіти і науки України документи для надання Гербарію університету статусу національного надбання. Цей Гербарій є важливим ресурсом для розвитку вітчизняної науки та необхідний для розвитку природничих досліджень і збереження біорізноманіття. Він має важливе значення для іміджу університету, української держави та розвитку міжнародної співпраці.
Науковці університету залучаються Комітетом з питань екологічної політики та природокористування і Комітетом з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України до підготовки нормативно-законодавчих актів.
Проєкт Національного лісотехнічного університету України “Лісівничі та молекулярно-генетичні засади підвищення біотичної стійкості деревостанів сосни звичайної в контексті адаптації до кліматичних змін та антропогенного впливу” (керівник – с.н.с. Ковальова В.А.) отримав 94,3 бали і посів 25 місце (із 268 проєктів) у рейтинговому списку конкурсу “Наука для безпеки та сталого розвитку України” Національного фонду досліджень України. Грантова підтримка у сумі понад 9,1 млн. грн державного цільового фонду підтверджує високий рівень та актуальність наукових досліджень, що виконуються в НЛТУ України.
Зараз університет працює над створенням наукового парку, що дозволить істотно збільшити обсяги наукових досліджень.
Аналіз міжнародної діяльності університету, свідчить про збільшення на 0,5% за календарний рік кількості здобувачів вищої освіти, які брали участь у програмах міжнародної академічної мобільності (тривалістю не менше одного місяця), а також зростання на 1,4% кількості штатних науково-педагогічних та наукових працівників, які брали участь у програмах міжнародної академічної мобільності.
Університетом укладено 63 угоди про співпрацю із зарубіжними університетами та науково-дослідними установами.
Отриманий досвід міжнародної співпраці науково-педагогічними працівниками університету з однієї сторони позитивно впливає на їхню професійну діяльність і дозволяє покращити рівень підготовки фахівців лісового господарства, а з іншої – посилює імідж рекламу нашому університетові, покращує матеріальну базу та підвищує рівень наукових досліджень.
Цікавим є те, що не тільки ми прагнемо до встановлення нових контактів із зарубіжними партнерами, але й рівень наших наукових досягнень викликає їх зацікавленість у співпраці.
Свідченням цього є численні наукові делегації із зарубіжних країн в університет та спільні міжнародні проекти.
Ректор Володимир ЗАГОРСЬКИЙ зазначив, що колективом університету досягнуто істотних успіхів і в різноманітних національних та міжнародних рейтингах. Протягом останніх 10-ти років у національному академічному рейтингу “Топ-200 Україна” університет входив до тридцяти кращих університетів України, а серед 23 ЗВО Львівщини – він постійно займав третє місце.
15 грудня 2021 року, оприлюднено щорічний рейтинг кращих університетів країн Європи та Центральної Азії на 2022 рік (QS Emerging Europe and Central Asia University Rankings 2022), до якого увійшли 450 кращих закладів вищої освіти, зокрема 41 – з України. Національний лісотехнічний університет України вперше увійшов до цього рейтингу разом з 20-ма кращими українськими університетами, перебуваючи у трійці провідних львівських вишів (з НУ “Львівська політехніка” та Львівським НУ імені Івана Франка).
У 2021 році університет вчетверте увійшов до міжнародного рейтингу UI Green Metric World University Ranking і посів перше місце серед “Зелених університетів” України, а серед освітніх установ світу – 223 місце з-поміж 956 університетів із 95 країн.
Для зміцнення позиції Національного лісотехнічного університету України у світовому рейтингу UI Green Metric World University Rankings необхідно здійснити комплекс заходів щодо покращення критеріїв сталості.
Професор ЗАГОРСЬКИЙ окреслив конкретні завдання, які необхідно вирішувати колективом університету для досягнення ще кращих результатів. Зокрема, ректор зосередив увагу на необхідності якісно і результативно провести профорієнтаційну роботу, вступну компанію і забезпечити виконання державного замовлення на підготовку фахівців, а також збільшити кількість студентів-контрактників. Важливу роль повинно відіграти впровадження семи нових освітньо-професійних програм за новими спеціальностями.
Ведеться ґрунтовна робота із запровадження підготовки фахівців за цільовими замовленнями (налагоджена співпраця з Державним агентством лісових ресурсів України, відкривається друге дихання навчального комплексу “Лісотехнічна освіта” (заснованого МОН України в 1994 році). Слід пам’ятати, що за останні роки (окрім 2021 року) кількість абітурієнтів, які вступили до університету на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, становила понад 60%. Випускники коледжів – це основне джерело професійно зорієнтованих абітурієнтів НЛТУ України. Це дійсно ідеальний цикл безперервної та якісної підготовки фахівців: “школа (шкільне лісництво) → коледж → НЛТУ України (бакалавр, магістр) → (інколи) доктор філософії.
Слід активно залучати стейкхолдерів (роботодавців, органи місцевого самоврядування, експертів, представників Асоціації випускників університету, яка створюється) до розроблення освітньо-професійних і освітньо-наукових програм, а також до покращення фінансового та матеріально-технічного стану університету тощо.
За результатами таємного голосування ректора університету, член-кореспондента НАН України, професора Володимира ЗАГОРСЬКОГО було обрано головою Вченої ради університету. Ректор подякував першому проректору з науково-педагогічної роботи, професору Миколі АДАМОВСЬКОМУ за керівництво Вченою радою університету.
Вчена рада затвердила Правила прийому на навчання для здобуття вищої освіти у Державному вищому навчальному закладі “Національний лісотехнічний університет України” в 2022 році, а також освітньо-професійні програми на 2022-2023 навчальний рік зі спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в університеті.
Також Вченою радою університету було схвалено низку нормативно-правових документів діяльності університету та рекомендовано до друку фахові видання НЛТУ України за 2021 рік.
Проректор з наукової роботи, професор Василь ЛАВНИЙ прозвітував про участь делегації НЛТУ України в семінарі Block Week 2021 навчального курсу Green Project Development & Management (GPDM) в рамках проекту “Спільне цифрове майбутнє: українсько-німецьке партнерство для цифрового навчання та викладання” Німецької служби академічних обмінів (DAAD), який відбувся в Університеті сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина).
Також на засіданні Вченої ради було урочисто вручено 21 науково-педагогічному працівникові університету дипломи кандидатів і докторів наук та докторів філософії, а також атестати професорів та доцентів.
Ідея створення Асоціації вже давно визрівала у нашому університеті. Нарешті відчуваємо прихід вдалого моменту для гуртування товариства колег, друзів і товаришів, тих, хто вважає за честь називати НЛТУ України своєю alma mater та готовий спільно працювати заради збереження 150-річних освітніх традицій та взаємовигідної співпраці.
Просимо співробітників та випускників університету подавати свої ідеї та пропозиції щодо діяльності Асоціації випускників Національного лісотехнічного університету України.
Повідомила Павлюк У.В.
Різдвяна ялинка
 |
| Ялина... Ялинка... Смерічка... |
Ялина... Ялинка... Смерічка... Різні асоціації виникають, коли чуєш ці назви. При словах: ялина, смерека – в уяві постає темний шпильковий ліс десь у Карпатах. Із смерічкою часто порівнюють струнку дівочу постать. А ялинка найшвидше асоціюється з новорічними та різдвяними святами. Вічнозелене деревце символізує вічне життя, а прикраси на ньому — ті дари, які хоче отримати людина чи її ближні в новому році. Традиція новорічної ялинки пішла від древніх кельтів та германців. Широко прижилася вона й у західному регіоні України. Натомість у Центрі та на Сході – закріпилася в меншій мірі. У Росії новорічна ялинка вперше з’явилася після 1700 року. Жителі Східної України („Малоросії”) до цього нововведення ставилися пасивно. До радянської влади тут побутував новорічний обрядовий сніп жита – дідух, який прикрашали та виставляли на покуті. Потім почали прикрашати ялинку, але переважно в адміністративних та громадських будівлях. Різдвяна ялинка — це образ священного древа, а зоря, якою вона увінчана, є символом неба та сонця.
Щоправда, не скрізь прикрашають саме новорічне ялинове деревце. У регіоні Карпат більш охоче для цього використовують ялицю (відповідник на російській мові – „пихта”), деревце якої в приміщенні довго стоїть не осипаючи хвою. На Сході та Півдні України вимушено (ялинових та ялицевих насаджень там немає) задовольняються сосною. Але все одно, ці прикрашені деревця, якої породи вони не були б, називають ялинкою.
Цікава історія появи традиції різдвяної ялинки (за Л. Козачук).
Перші святкові ялинки з’явилися в Німеччині у 8-му столітті. Хоча традиція ставити й прикрашати в домі їх зрубані деревця з’явилася лише в 17-му столітті. А підставою було те, що колись Святий Боніфацій читав друїдам проповідь про Різдво. Щоб переконати ідолопоклонників, що дуб не є священним і недоторканним деревом, він зрубав один з них. Коли той падав – повалив на своєму шляху усі дерева, крім молодої ялини. Тоді Боніфацій вигукнув: «Хай буде це дерево деревом Христа!» Так ялина стала трактуватися як дерево, пов’язане з народженням Христа.
Відомо, що сприйняття дерева як символу життя – традиція, давніша ніж християнство, і не належить до якоїсь певної релігії. Ще жителі Древнього Єгипту у найкоротший день року в грудні приносили зелені пальмові гілки в свої домівки як символ перемоги життя над смертю.
У 17-му столітті різдвяна ялинка вже була розповсюдженим атрибутом Різдва в Німеччині і скандинавських країнах. На той час ялинку оздоблювали фігурками й квітами, вирізаними з кольорового паперу, яблуками, позолоченими прикрасами, цукром. Сама традиція прикрашати ялинку пов’язана з райським деревом, обвішаним яблуками.
Успіх різдвяної ялинки в протестантських країнах був чималим завдяки тому, що сам Мартін Лютер започаткував традицію запалювати на ній на Різдво свічки. Одного разу ввечері мерехтіння зірок у верховіттях ялин вселило йому благоговіння. Вдома він поставив ялинку в головній кімнаті, приладнав на її гілках свічки й запалив їх.
Щоб полегшити вагу прикрас на тендітні гілочки різдвяних ялинок, німецькі склодуви почали виготовляти порожнисті скляні ялинкові іграшки. А перші вуличні різдвяні ялинки з електричними гірляндами з’явилися у Фінляндії тільки в 1906 році.
Ялина як деревна порода
Що ж то за дерево таке – ялина. Саме про нього й піде наша мова.
У світі відомо близько 40 видів роду ялини. Це один із найбагатших у видовому відношенні родів серед шпилькових. Лише рід сосни в цьому плані представлений ширше.
В Україні поширена ялина звичайна чи європейська Picea abies (стара наукова назва – Picea excelsa). Родове найменування латинською мовою походить від слова „piceus” – смолисто-чорний, а видова „abies” означає „ялиця”, отже, первинний зміст повної назви – смолисте дерево, схоже на ялицю, але з темним стовбуром. У другому ж випадку „excelsa” означає „високий”, тобто, повна назва – темне смолисте високе дерево.
У Карпатах і Прикарпатті ялину називають смерекою. Саме під цією назвою згадане дерево тут міцно увійшло у народний побут і широко оспіване в народній творчості. Смерека стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Походження цієї назви пов’язують із постійним присмерком (недостатньою кількістю світла), що панує в темнохвойних ялинових насадженнях. Дехто вважає, що ця назва запозичена від західнослов’янських мов, що і підтверджує її західноукраїнська регіональність. Ялина польською мовою – świerk, словацькою– smrek, чеською – smrk. Чи не співзвучно із смерекою? До речі, чеською мовою smrknouti – смеркатися.
Принагідно нагадаємо, що якийсь час у післявоєнний період з цією регіональною назвою (смерека) існувала певна плутанина, яка потрапила навіть до деяких словників. Крім ялини цю назву паралельно застосовували до такого дерева як ялиця.
Ялина має густу широку конусоподібну крону, яка у поодиноких дерев та на узліссях опускається до самої землі. У густих насадженнях, де дерева взаємно притінюють одне одного, нижні гілки відмирають, хоча сухими ще довгі роки стирчать навсібіч від стовбурів.
Спостережливі люди запримітили, що ці сухі нижні гілки мають цікаву особливість. У зв’язку з тим, що гігрофільна властивість річних шарів деревини з верхньої та нижньої їх частин різна, вони можуть слугувати своєрідним барометром. У суху погоду гілки поникають донизу, а під час збільшення вологості повітря – розправляються, а часом навіть піднімаються догори. Сибіряки здавна з північної сторони своїх жител встановлювали відколену частину стовбура ялини з однією такою сухою гілкою без кори. І при досить стабільній погоді континентального клімату цей „прилад” дозволяє безпомилково завбачувати її зміну.
Хвоя у ялини двох типів: світлова і тіньова. Голки першого типу характерні для верхньої частини крони. Вони стирчать навколо пагона у всі боки. Жорсткі, колючі, чотиригранні, в розрізі ромбічні. На всіх гранях помітні білуваті смужки продихів. На малоосвітлених гілках нечіткодворядово розміщуються тіньові голки. Вони плоскіші та м’якші. Їх поперечний розріз вузькоромбічний. На дереві тримаються 6–7 років, а у верхівковій частині крони – навіть до 10, після чого опадають. Опала хвоя перегниває повільно, тому в чистих ялинниках товстим шаром вкриває ґрунт. На його родючість несприятливо діє кислий грубий гумус, що утворюється внаслідок її довготривалого розкладання. Саме завдяки цьому кислотному впливу відбувається руйнування та вимивання поживних речовин з верхнього шару ґрунту. З часом він стає сірим, схожим на попіл. Так відбувається процес підзолоутворення.
 |
| Ялина пилує |
Пилує ялина на початку травня. На звисаючих пагонах розташовані чоловічі колоски червонуватого або жовтого кольору. При порухах вітру з них у повітря здіймаються маси пилку. Ці хмаринки переносяться на великі відстані, так як пилкові зерна мають повітряні літальні мішки. Забезпечуючи подолання значних відстаней така властивість сприяє перехресному запиленню дерев. Шишечки розташовані на кінцях основних пагонів. Їх колір від пурпурово-червоного до смарагдово-зеленого. Невеличкі буруваті насінини ялини із світло-коричневим крильцем дозрівають у жовтні–листопаді. Але зимують переважно в шишках довжиною до 15 см, поступово висипаючись з них у лютому-березні, коли під дією сонячного проміння вони висихають і розкриваються. До речі, у роки хороших урожаїв рясне згромадження шишок здається якоюсь казковою оздобою на деревах. Мабуть, саме тому новорічні ялинки теж прикрашають гірляндами штучних шишок.
Під наметом ялинників періодично з’являється самосів. Щоправда, через товсту подушку хвойного опаду його корінцям складно пробитися до мінерального ґрунту. Тому більшість із цих рослинок гине. Для створення рукотворних насаджень заготовляють насіння (яке зберігає схожість до 8–10 років) та вирощують сіянці. А щоб отримати кілограм насіння потрібно заготовити 50 кілограмів шишок. Насіння також слугує кормом лісовим птахам –переважно шишкарям і дятлам. Полюбляють їх білки та миші.
Ялина – порода помірного поясу. До тепла невибаглива. Витримує морози до –52ºС. Однак, молоді деревця часом страждають від пізніх весняних заморозків та палючого сонця. Подібного не трапляється, якщо ялиновий підріст знаходиться під нещільним наметом інших порід. При природному процесі заростання на зрубах спочатку з’являються береза і осика. А під захистом їх ажурних крон може успішно розвиватися молодий ялинник.
Відомо, що ялина потребує відносно вологого клімату та боїться посухи. На це вказує й ареал її поширення. В Україні вона природно росте переважно в Карпатах, у меншій мірі – на півночі Полісся та в Малому Поліссі. Максимально на південь ареал заходить до зони чорноземів.
У Карпатах ялинники займають понад 40% лісів. Природні деревостани формуються на висотах більше 500–600 метрів над рівнем моря. Тут ялинові насадження, як правило, змішані з буком, ялицею, явором, ільмом (в’язом), ясеном, що надає їм стійкості. Вище супутніх порід стає щораз менше, а на висотах 900–1600 м знаходиться зона чистих ялинників – похмурих темнохвойних лісів. Тут більш вибагливі деревні породи рости не можуть. Хіба що десь трапиться сосна кедрова європейська – так званий кедр карпатський. Ялина в цих місцях виконує важливу для гір природоохоронну функцію – закріплює від змиву ґрунти та не допускає сходження снігових лавин. Вище смерекового поясу в Карпатах знаходяться лише гірськососнове криволісся та полонини.
Щоправда, господарське втручання людини за рахунок вирубування букових та ялицевих лісів, а місцями й дубових, та висаджування замість них смереки, сприяло тому, що сьогодні остання масово росте на значно нижчих висотах над рівнем моря, ніж колись. А природа не прощає активного непродуманого втручання людини, коли порушуються її закони. Чисті ялинники на місці змішаних деревостанів нестійкі. Вони тут легко вражаються кореневою губкою та легше пошкоджуються вітровалами. Останнє також зумовлено поверхневою кореневою системою ялини. При сильних буревіях, які бувають в Карпатах, нерідко вивалюються стовбури ялини разом з усім корінням. Вище ж у горах, в зоні, де ця порода росла споконвічно, ґрунти більш щебенисті чи скелясті, а корені краще заглиблюються. В цих умовах вони, мов щупальця, проникають між каміння, що, у свою чергу, сприяє механічному утримуванню дерев. Все це вказує на те, що в зоні ялицево-букових лісів необхідно створювати змішані насадження з традиційних порід, а чистим ялинникам відводити лише ділянки, притаманні їм одвічно.
Однією з головних порід ялина звичайна виступає і в європейській тайзі. Утворює вона там як чисті, так і змішані деревостани із сосною, модриною, ялицею, березою та осикою, а в південній частині – з дубом і липою. На півночі вона заходить у лісотундру. У північно-східних районах її замінює близький вид – ялина сибірська, ареал якої тягнеться аж у Східний Сибір. У перехідній зоні, де ростуть обидва згадані види, відбуваються схрещування, а тому зустрічається їх гібрид.
Найпродуктивніші деревостани ялини в Карпатах. Тут її дерева нерідко мають висоту 40–45м, а часом сягають 60 м. При цьому на одному гектарі може формуватися 900–1000 куб. м стовбурної деревини, в окремих випадках – навіть до 1200 (урочище Панасівка у Сколівському районі на Львівщині). Висока стовбурна продуктивність ялиннників зумовлена двома факторами. Стовбури смереки малозбіжисті та повнодеревні, а їх форма близька до циліндричної. Другий фактор – для цього виду характерна висока тіньовитривалість, що забезпечує густіше, порівняно з більшістю інших порід, стояння дерев. Тобто, на 1 га може знаходитися значно більше особин ялини, ніж, скажімо, світлолюбної сосни.
Корисні властивості ялини
Деревина ялини широко використовується населенням Карпат. Вона легка, м’яка, однорідного жовтувато-білого кольору. За споживчими якостями, щоправда, дещо гірша соснової. До того ж, якість деревини в значній мірі залежить від умов культивування. Деревина, вирощена в горах на відповідних для ялини ділянках, має значно кращі споживчі властивості, ніж отримана з непритаманних для ялини місць нижніх висотних поясів чи рівнини. Застосовується вона як будівельний ліс, йде на виготовлення пиломатеріалів, меблів і столярних виробів, покрівельних гонту та дранки, пакувальної тари, човнів. До середини 20-го століття з неї виготовляли невеликі річкові кораблі. Деревина ялини складається з довгих волокон, а тому є цінною сировиною для целюлозно-паперового виробництва.
Також у неї є одна унікальна властивість. Вона може бути резонансною, а тому відноситься до тих небагатьох порід, які використовують для виготовлення музичних інструментів. Однак, така властивість притаманна лише окремим особинам. В насадженнях вони зустрічаються рідко і відбираються лише відповідними фахівцями. Зовні ці дерева не вирізняються значними розмірами, а їх крона компактна і вузька. Деревина в них дуже щільна, однорідна, а річні шари по всьому своєму околу однаково вузькі. Вона надає музичним інструментам відповідної гучності та благородного звучання. Але знайти резонансне дерево – це ще не все. Цю деревину необхідно довготривало повільно висушувати. Колись її сушили на стріхах, щільно обкутавши соломою. Саме з такого матеріалу виготовлені славетні скрипки Аматі та Страдіварі. З нього ж роблять такий характерний гуцульський інструмент як трембіта, унікальний звук якої з нагоди тих чи інших святкувань розкочується по всіх Карпатах. А сьогодні з деревини ялини здебільшого виготовляють пересічні скрипки, гітари, мандоліни чи елементи роялів.
Кора використовується для вичинки шкір: вона містить від 7% до 15% дубильних речовин.
Крім цього з ялини добувають дьоготь, терпентин, живицю, ефірні олії, деревний оцет, метиловий спирт. Живиця надається для хімічної переробки та для медичних потреб. Із хвойної лапки виготовляють хвойно-вітамінне борошно на корм тваринам.
 |
| Ялини з шишками |
Мазі з живиці вживають для лікування гнійних ран і фурункулів. У науковій медицині застосовують терпентин, скипидар, препарати терпінгідрат і пінабін, каніфоль, дьоготь і активоване вугілля. У народній медицині використовують відвар бруньок, який має відхаркувальні, дезинфікуючі, сечо-, жовчо- та потогінні, а також знеболюючі властивості. Його вживають при запаленні верхніх дихальних шляхів, бронхітах, туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, нирковокам’яній хворобі, водянці, запаленні жовчного міхура та як „кровоочисний” засіб при висипах на шкірі, а також лишаях. Сироп із свіжих бруньок п’ють при захворюваннях серцево-судинної системи. Зовнішньо використовують препарати бруньок та хвої для інгаляцій при бронхітах та для ванн при захворюваннях нервової системи. Відвар молодих шишок застосовують при ангінах, ларингітах, трахеїтах, гайморитах і вазомоторних ринітах (як полоскання та для закапування в ніс).
Серед інтродукованих (чужоземних) видів найбільш відома ялина колюча, зокрема її срібляста, сиза та голуба відміни. Батьківщина цього виду – Північна Америка. Ялину колючу, а особливо її декоративні відміни, широко використовують у міському озелененні. Найчастіше їх висаджують у скверах, парках, біля адміністративних та урядових будівель. За витонченістю та ошатністю ялина колюча займає одне з чільних місць серед усіх декоративних деревних порід. Приємно вражає її чарівна краса. Відомо, що ялина звичайна вразлива до загазованого міського повітря. Натомість ялина колюча має щільнішу воскову плівку на своїх шпильках, що помітно підвищує її стійкість.
Ялина звичайна теж широко застосовується в озелененні. Однак, вона погано переносить сухість та забруднення повітря димом та пилом. Тому на вулицях міст вона нестійка і її там не висаджують. Натомість це чудове дерево для створення паркових біогруп, алей та живоплотів. І вони там своєю темною зеленню милують око у будь-яку пору року. Цінні декоративні відміни ялини – карликова, сиза, золотава. Особливо приємно вражає її плакуча відміна.
У Карпатах існує давній звичай, коли над дверима чи на даху (часто – новозведеної будівлі) прилаштовують ялинку. Це символ дерева життя і є відголосом давніх дохристиянських вірувань, згідно яких має акумулювати космічну енергію та забезпечувати благополуччя садибі і всій родині.
Ялини переважно живуть до 200 років. Можуть доживати до 250–300 років, а окремі дерева – навіть до 500–600. Проте, це станеться лише тоді, якщо ми не зрубаємо їх перед Новим роком і не зробимо з них кількаденної оздоби нашої домівки. Тож краще любуймося живою ялинкою на природі. А для новорічно-різдвяних свят доцільно використати лише окремі гілки. Вони теж принесуть до оселі святковий настрій та свіжість шпилькового лісу. Якщо ж пагони будуть із шишками – їх навіть не обов’язково прикрашати.
Закінчується старий рік. Наступає рік новий із циклом різдвяних свят. Отож з Новим роком і Різдвом Христовим Вас!
Анатолій Івченко – провідний інженер
відділу лісівничо-ботанічних досліджень
Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України,
кандидат с.-г. наук, ст. наук. співробітник
У своїй доповіді професор Володимир ЗАГОРСЬКИЙ зосередив увагу на актуальних питаннях розширення та поглиблення співпраці між Національним лісотехнічним університетом України та підприємствами, установами й організаціями, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.
Науково-технічна бібліотека збагатила свої фонди ювілейним виданням «Ректори України», приурочене до 30-ї річниці незалежності України. Видання вийшло у світ за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Ректори України / за заг. ред. Ю.А.Шеремети та ін. – К. : Альфа-Віта Груп, 2021. – 143 с. : іл.
Інноваційний характер освіти XXI століття визначає особистісно орієнтовані перспективні педагогічні технології.
Видання містить наукові думки, погляди з питань упровадження інноваційних технологій у створенні цілісного освітнього простору.
Матеріали книги стануть у нагоді керівникам, науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти, вчителям закладів загальної середньої освіти, студентам інститутів, університетів, академій та методистам усіх рівнів, батькам.
 |
Видання відкриває Міністр освіти і науки України, доктор економічних наук, професор Шкарлет Сергій Миколайович зверненням до освітян, науковців, в якому наголошує, що освіта - це фундамент держави, а вища освіта є запорукою життєвого успіху для нових поколінь українців та вагомою інвестицією в успішне майбутнє країни. Міністр підкреслює, що керівник закладу вищої освіти в нашому непростому сьогоденні має бути справжнім лідером та досвідченим менеджером, значною особистістю, здатною повести за собою до нових успіхів та звершень. |
ВОЛОДИМИР ЗАГОРСЬКИЙ - ректор Національного лісотехнічного університету України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки України з проблем секторального розвитку та підприємництва, член виконкому та член Ради Західного наукового центру НАН України і МОН Укоаїни, член президії спілки ректорів вищих навчальних закладів України, кавалер орденів "За заслуги" II та III ступенів, інших численних нагород та відзнак.
Понад 650 наукових праць, 46 монографій, 53 підручники, посібники та брошури - такий науковий доробок Володимира Загорського, відомого вченого-економіста, який сформував наукову школу дослідників. Під його керівництвом успішно захищено 8 докторських та 13 кандидатських дисертацій.
Цьогоріч Володимира Загорського обрано колективом, а відтак - наказом Міністра освіти і науки України призначено ректором Національного лісотехнічного університету України. Єдиний в Україні профільний заклад вищої освіти отримав шанс, як вважає і сам колектив, на динамічний розвиток усіх важливих напрямів діяльності під керівництвом Володимира Загорського.
Володимир Загорський активно розвиває стрижневу наукову співпрацю учених-лісотехніків з провідними університетами Європи у питаннях сталого розвитку еколого-економічних систем, системного аналізу концепції сталого розвитку загалом, оскільки вони є темою його наукових праць та монографій.
Позитивною є динаміка останніх місяців щодо збільшення загальної кількості студентів, зокрема - іноземних. Взято курс на започаткування підготовки здобувачів вищої освіти за новими спеціальностями та програмами.
Позитивні зміни - очевидні. Вони є ознакою сьогоднішнього дня університету, очолюваного досвідченим управлінцем, стратегом, лідером Володимиром Загорським.
UKRAINIAN
NATIONAL
FORESTRY
UNIVERSITY
© 2023 НЛТУ України