Рис.1. Учасники та організатори програми на головній площі міста Геттінген |
Міжнародний лісовий обмін є дуже цікавим для мене, як науковця у галузі лісової рекультивації постіндустріальних ландшафтів. Чотири тижні насиченої, індивідуально розробленої програми дали можливість набути практичного досвіду у співпраці з державними та приватними лісогосподарськими підприємствами, а також підтримувати та розширювати спільну діяльність з науково -дослідними установами Німеччини.
Перший тиждень
Forest Expert Program 2021 розпочалася знайомством і практичною підготовкою учасників у старовинному університетському місті Геттінген (рис.1). Особливістю міста є значна кількість людей із вищою освітою на порівняно невеликій площі. Кожний екскурсовод містом має науковий ступінь, а місто подарувало світовій науці 47 нобелівських лауреатів.
Програмою опікується Об’єднання лісівників Німеччини, представники якого чітко окреслили нам завдання, цілі, мету і політику сучасного лісового господарства Німеччини з акцентом на стале управління лісами на міжнародному рівні. Багатофункціональне, стійке лісове господарство в умовах зміни клімату є пріоритетом. Приклад цієї стратегії (екологічного та економічного
Рис.2. З колегами із Інституту післядобувних ландшафтів (ФІБ) |
менеджменту природних лісів) спостерігали у приватному лісі (пан Крістіан Еберл). У національному парку «Хайніх» ознайомилися із сучасною технологією метеорологічних спостережень: 45-метрова вежа є обладнана вимірювальною апаратурою, оцифровані сигнали якої забезпечують екологічний моніторинг високого рівня.
Другий тиждень
Другий тиждень минув у науково-дослідному інституті післядобувних ландшафтів (ФІБ) (рис.2). Його заснування у 1992 році у Фінстервальде зумовлене необхідністю відтворення ландшафтів, пошкоджених видобутком бурого вугілля в Лужицькій зоні. Фахівці інституту розробляють реабілітаційні рішення відтворення техногенних екосистем із тематичними пріоритетами: сільськогосподарська і лісогосподарська рекультивація, екологія вод, розвиток ландшафту та охорона природи.
Інформаційні стенди у ФІБ присвячені питанням екології, охорони природи та раціонального природокористування на післягірничих територіях (рис. 3).
Рис.3. Біля інформаційного стенду, присвяченого відвальним субстратам, як ґрунтам 2019 року |
Рис.4. Воркшоп BIOPLAT-EU на конференційному човні |
Протягом перебування у ФІБ прийнято участь у двох воркшопах. Перший воркшоп відбувся на штучному озері, утвореному на місці колишнього буровугільного розрізу (Ліхтерфельд) (рис. 4).
Основними напрямами обговорення були питання підтримання сталого розвитку післягірничих земель для продукування біоенергії через веб-платформу Європи; огляд використання біоенергії у Бранденбурзі; шанси і виклики для власників комплексів із виробництва біогазу; агролісомеліорація на практиці; онлайн-платформа, як інструмент оцінки біоенергетичного потенціалу біомаси в особливих умовах зростання.
Другий воркшоп відбувся у місцевості Гут Гайзендорф (рис.5). Учасникам представлено веб-платформу для сталого розвитку післягірничих земель через продукування біоенергії.
Рис.5. Біля інформаційного стенду на рекультивованій території (Гут Гайзендорф) |
Багато уваги присвячено продуктивності й стресотолерантності робінії звичайної на основі експерименту із вирощування її сортів на рекультивованій ділянці Вельцов-Зюд. Представник приватного підприємства доповів про агролісомеліорацію в контексті енергетичного користування деревиною. Розглядалися питання політичних і правових перешкод використання енергетичної біомаси на післягірничих землях. Після обговорення було відвідано лісові культури робінії звичайної на рекультиваваній території колишнього буровугільного розрізу Вельцов-Зюд. Метеорологічні та дендрохронометричні дослідження на ділянці лісової рекультивації допомагають встановити вітальність і стресостійкість дев’ятнадцяти сортів робінії звичайної, висаджених лінійним способом.
Наступні дні пройшли в ознайомленні із публікаціями науковців інституту, обговоренні шляхів майбутньої співпраці (доктор Дірк Кнохе та магістр Крістоф Ертлє) і в польових роботах із дендрохронології у сосновому насадженні з домішкою дуба червоного.
Третій тиждень
Рис.6. На буровугільному розрізі Vereinigter Schleenhain |
Перебування у лісогосподарському підприємстві «Форстбецірк Лейпціг» супроводжувалося практичним досвідом лісової рекультивації, відвідуванням об’єктів рекультивації та обміном досвіду із виконавцями робіт із відновлення девастованих ландшафтів (рис. 6, 8).
Рис.7. Після мисливського екзамену з паном Падбергом, паном Мессінгом та собакою Като |
Програма перебування була насиченою, інформативною і добре спланованою керівництвом форстбецірк Ляйпціг (пан Андреас Падберг та пан Матіас Штан). Мною набуто новий досвід як спостерігача на мисливському екзамені (рис. 7). Професійний супровід на об’єктах рекультивації забезпечувався лісничим Олівером Херінгом (рис. 8). Особливості відтворення післягірничих ландшафтів регіону обговорювалися із спеціалістами центральнонімецької вугледобувної компанії MIBRAG (пан Андре Хертш та пані Сандра Тіг).
Рис.8. На рекультивованому колишньому буровугільному розрізі у Борна |
Багатовекторний аналіз результатів діяльності лісогосподарських підприємств Саксонії здійснюється на спільній нараді. Багато уваги приділяється екологічним аспектам, зокрема Директиві про тваринний світ, флору та середовище існування. Питання лісової рекультивації післягірничих земель України цікавило лісівників (рис.9).
Четвертий тиждень
Четвертий тиждень пройшов у місті Еберсвальде. Він розпочався в Інституті лісових екосистем ім. Тюнена (рис. 10). Про питання захист ґрунту та стан лісу розповіла доктор Ніколь Веллброк.
Рис.9. Моя доповідь на нараді лісівників Саксонії |
Відвідані дослідні ділянки є обладнаними вимірювальною апаратурою для екологічного моніторингу ґрунту. Значна кількість даних опрацьовується програмним забезпеченням і графічно демонструє зміни показників. Після обіду відбувся колоквіум, на якому обговорювалися питання запобігання лісовим пожежам та ситуація із динамікою популяції вовка у Бранденбурзі.
Рис.10. Біля входу до Інституту лісових екосистем ім. Тюнена, Еберсвальде |
Дослідження екології лісових екосистем та наслідків зміни клімату представила доктор Таня Сандерс. Ми відвідали дослідну станцію у місцевості Брітц. У ній вже більше п’ятдесяти років встановлені лізиметри під наметом різних за видовим складом насаджень для вимірювання кількості води, що просочилась углиб крізь верхні шари ґрунту. Метеорологічне обладнання на території станції дозволяє отримати інформацію для багатофакторного аналізу.
Із співробітником Державного лісового центру доктором Ян Енгель відвідано Інститут лісової генетики (рис. 11) та насадження робінії звичайної у місцевості Мюнхеберг. Актуальними у Бранденбурзі є дослідження стійкості різних сортів деревних порід до
Рис.11. В інституті лісової генетики (структурна частина Інституту лісових екосистем ім. Тюнена) |
посушливих умов, які спричиняються змінами клімату. Особлива увага приділяється вивченню сортів робінії. У насадженні робінії звичайної проаналізовано ефективність здійснених лісогосподарських заходів для підвищення якісних показників її стовбурної деревини.
Дослідницька робота та обмін досвідом з колегами, підтримання існуючих та розвиток нових контактів є дуже важливими для науковця. Обговорення шляхів спільних досліджень проведено із науковцями факультету лісу і довкілля університету сталого розвитку Еберсвальде (професор Тобіас Кремер і професор Петер Шпатгельф).
У мене приємні враження від гостинності приймаючих установ та старанної роботи організаторів. Завдання полягає у застосуванні набутих знань та практичних навичок у навчальній та науковій роботі в Україні.
Доцент кафедри екології Уляна Башуцька